Корчів'я — Вікіпедія

село Корчів'я
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський
Громада Костопільська міська громада
Код КАТОТТГ UA56060350120080781
Основні дані
Населення 617
Площа 0,69 км²
Густота населення 894,2 осіб/км²
Поштовий індекс 35064
Телефонний код +380 3657
Географічні дані
Географічні координати 50°54′56″ пн. ш. 26°24′51″ сх. д. / 50.91556° пн. ш. 26.41417° сх. д. / 50.91556; 26.41417Координати: 50°54′56″ пн. ш. 26°24′51″ сх. д. / 50.91556° пн. ш. 26.41417° сх. д. / 50.91556; 26.41417
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Водойми річка Замчисько
Місцева влада
Адреса ради 35024, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Підлужне
Карта
Корчів'я. Карта розташування: Україна
Корчів'я
Корчів'я
Корчів'я. Карта розташування: Рівненська область
Корчів'я
Корчів'я
Мапа
Мапа

CMNS: Корчів'я у Вікісховищі

Корчі́в'я — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 617 осіб.

У селі діє Корчівська початкова школа, Українська православна церква, два продуктово-промислові магазини, сауна[джерело?].

В лісі поблизу с. Корчів'я під час німецько-радянської війни та тимчасової окупації окремих територій фашистськими військами 22.08.1942 розстріляно близько 4 тис. осіб єврейської національності, які перед цим були зібрані окупантами з містечка Степань, сіл Осова, Кричильськ, Корост, Велике Вербче, Волоша, Казимирка та зосереджені у тимчасовому таборі на місці теперішньої штучної водойми (ставка) при в'їзді з боку Костополя[джерело?].

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Замчисько.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Підлужанської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 43 верст, від волості 5. Дворів 22, мешканців 175[1].

До 2016 року у селі було погруддя Ватутіну М. Ф.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 282 чоловіки та 290 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 616 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,87 %
російська 0,97 %
гагаузька 0,16 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 28 лютого 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]