Короча (місто) — Вікіпедія

місто Короча
Короча
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації  Бєлгородська область
Муніципальний район Корочанський район
Код ЗКАТУ: 14240501
Код ЗКТМО: 14640101001
Основні дані
Час заснування 1638
Статус міста 1708
Населення 5 921 особа (2008)
Площа 5 км²
Густота населення 1184,2 осіб/км²
Поштовий індекс 309210
Телефонний код +7 47231
Географічні координати: 50°49′00″ пн. ш. 37°12′00″ сх. д. / 50.8166666666947719477320788° пн. ш. 37.2000000000277779577118054° сх. д. / 50.8166666666947719477320788; 37.2000000000277779577118054Координати: 50°49′00″ пн. ш. 37°12′00″ сх. д. / 50.8166666666947719477320788° пн. ш. 37.2000000000277779577118054° сх. д. / 50.8166666666947719477320788; 37.2000000000277779577118054
Часовий пояс +3 (влітку +4)
Водойма річка Короча
Найближча залізнична станція Прохоровка
Відстань
До залізничної станції: 45 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

50

Влада
Вебсторінка korochacity.okis.ru
Мапа
Короча (Росія)
Короча
Короча

Короча (Бєлгородська область)
Короча
Короча

Мапа


CMNS: Короча у Вікісховищі

Короча́ (рос. Короча) — місто, центр Корочанського району Бєлгородської області Росії. Населення міста становить 5 921 особа (2008; 6 046 в 2002, 5,8 тис. в 1989, 5,9 тис. в 1970, 3,9 тис. в 1959, 5,4 тис. в 1939, 14,1 тис. в 1926).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Короча, правій притоці річки Нежеголь (басейн Сіверського Дінця).

Історія[ред. | ред. код]

Короча заснована в 1638 році, статус міста отримала в 1708 році. В 1918—1919 році на місто претендувала Українська Народня Республіка провінція Подоння, проте права на ці землі затвердити не вдалося навіть у складі УССР. За правління гетьмана Скоропадського на деякий час місто було звільнено від більшовиків німцями і увійшло до складу Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 1897 року у місті проживало 10 235 осіб (5 003 чоловіки та 5 232 жінки)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[1]:

Мова Осіб Відсоток
російська 6 871 67,13 %
українська 3 209 31,35 %
єврейська 82 0,80 %
польська 27 0,26 %
німецька 14 0,14 %
циганська 12 0,12 %
інші 20 0,20 %
Разом 10 235 100 %

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють птахофабрика, харчовий комбінат, маслоробний та м'ясопереробний заводи.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У місті народилися:

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 9 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]