Грайворонський район — Вікіпедія

Грайворонський район
Грайворонский район
Герб Грайворонського району Прапор Грайворонського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Бєлгородська область
Утворений: 1928
Населення: (2002) 31 000 осіб
Площа: 853,8 км²
Телефонний код: 7-47261
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Грайворон
Кількість міст: 1
Мапа району
Влада
Вебсторінка: http://www.graivoron.ru
Голова місцевої думи: Головін Олександр Іванович

Грайворо́нський райо́н — адміністративна одиниця Росії, Бєлгородська область. До складу району входять 1 міське і 12 сільських поселень. Історично Грайворонський район відноситься до Східної Слобожанщини, та Історичної Харківщини[1] та Охтирщини.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Грайворонський район розташований у східній частині української суцільної етнічної території — Східній Слобожанщині, наразі у південно-західної частини Бєлгородської області РФ. На півдні район межує з Красноярузький та Рокитнянським районами Бєлгородської області. На сході район межує з Борисовським районом Бєлгородської області. З півдня та заходу, кордон району збігається з державним кордоном між Україною та Росією. Межує з Харківською областю та Сумською областю.

Площа Грайворонського району — 853, 8 км².

У селі Дунайка річки Лисичка та Дунайчик впадають у Ворсклицю. В районі течуть річки: Ворскла, Безім'янка, Солов'їва.

Історія[ред. | ред. код]

У XVII сторіччі землі району заселялися переселенцями з Правобережної України. Його історія була нерозривно пов'язана з Слобідською Україною, зокрема з Охтирським слобідським козацьким полком. Заснований у 1640 році  Грайворон був сотенним центром Грайворонської сотні Охтирського полку. У зв'язку з близькістю до Бєлгороду на землях Грайворонщини також оселяються селяни з Московщини.

У 1765 році , полковий устрій Слобідської України було скасовано. З козаків було утворено Охтирський гусарський полк, а землі колишнього полку увійшли у Слобідсько-Української губернії як Охтирська провінція.

У 1779 році  сучасний Грайворонський район у складі Хотмижського повіту приєднаний до Слобідсько-Української губернії.

У 1780 році  Слобідсько-Українська губернія була переформована у Харківське намісництво. Сучасний Грайворонський район, входив до складу Хотмижського округу цього намісництва.

23 березня 1838 року  утворюється Грайворонський повіт Курської губернії на базі скасованого Хотмижського повіту. В нове повітове місто переводяться повітові органи влади з Хотмижську, який став позаштатним містом Грайворонського району.[3][4]

За часів Української Народної Республіки, за законом від 2-4 березня 1918 про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт Землі Слобожанщина.

29 квітня 1918 року , гетьман Української держави Павло Скоропадський повертає старий губернський поділ часів Російської імперії. Грайворонський повіт стає одним з 22 повітів Харківської губернії України.

У 1928 році у зв'язку з переформуванням губернсько-повітового поділу в обласно-районний, Грайворонський повіт було скасовано, а новоутворений Грайворонський район включений до Бєлгородського округу Центрально-Чорноземної області.

У 1930 році  округа були скасовані, а райони стали напряму підлеглими обласному центру у Воронежі.

У 1934 році  Центрально-Чорноземна область була розділена на Курську та Воронезьку області. Грайворонський район відійшов до Курської області.

У 1954 році  Грайворонський район став складовою частиною новоутвореної Бєлгородської області.

У 1964 році  Грайворонський район було скасовано, а його територія ввійшла до складу Борисовського району.

У 1989 році , Грайворонський район було відновлено в складі Бєлгородської області.

З 1 січня 2006 року  згідно з законом Бєлгородської області від 20.12.2004 № 153 муніципальному формуванню «Грайворонський район» надано статус муніципального району. На території району створені 13 муніципальних формувань: 1 міське та 12 сільських поселень.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

У складі Грайворонського району 1 міське та 12 сільських поселень:

№ Міське чи сільське поселення Адміністративний центр Кількість н.п. населення Площа, км²
1 Місто Грайворон місто Грайворон 2 6691 30,64
2 Безименське сільське поселення село Безимено 1 807 48,60
3 Головчинське сільське поселення село Головчино 4 8246 95,59
4 Гора-Подільське сільське поселення село Гора-Поділ 2 2527 43,70
5 Горьковське сільське поселення село Горьковський 5 955 66,08
6 Доброівановське сільське поселення село Доброівановка 4 2106 51,63
7 Дорогощанське сільське поселення село Дорогощь 2 948 51,39
8 Дунайське сільське поселення село Дунайка 3 1149 73,14
9 Івано-Лисичанське сільське поселення село Івановська Лисиця 4 1697 124,61
10 Козинське сільське поселення село Козинка 4 1277 59,11
11 Мокроорловське сільське поселення село Мокра Орловка 3 824 56,29
12 Новостроївське сільське поселення село Новостроївське-Перше 3 848 36,33
13 Смородинське сільське поселення село Смородино 2 6691 30,64

Економіка[ред. | ред. код]

Більш як 80 % мешканців району задіяне у сільському господарстві.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ігор Роздобудько. Східнослобідська геральдика [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.
  • Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип. «Балашов і Ко»,1902. — І, ІІ томи. (рос.)
  • Міські поселення в Російської імперії. Т. ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — 680 с. з додатками.
Красноярузький район Ракитянський район
Україна Україна Борисовський район
Україна Україна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Хотмижський повіт (Харківське намісництво 1780), УкрВікі сторінка.
  2. ↑ Історично Охтирщина (землі Охтирського козацького полку), значно більша за сучасний Охтирський район. Охтирщина охоплювала: сучасні південні райони Сумської області; Богодухівський, Коломацький, Краснокутський райони Харківської області; Котелевський район Полтавської області також Грайворонський Красноярузький райони Білгородської області. Після скасування полкового устрою Слобідської України та утворення Слобідсько-Української (пізніше Харківської губернії) (1765 рік), утворився Охтирський повіт. При заснуванні Сумської області в 1939 році, частина земель Охтирщини залишилася в Харківській області, частина відійшли до новоутвореної Сумської області.
  3. ↑ Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
  4. ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — С. 23-25.
Населені пункти:
Грайворон
Антонівка • Байрак • Безімено • Глотове • Головчино • Гора-Поділ • Горьковський • Добре • Доброівановка • Добропілля • Дорогощ • Дронівка • Дунайка • Замостя • Заріччя-Друге • Заріччя-Перше • Іванівська Лисиця • Козачок • Козача Лисиця • Козинка • Косилово • Ломне • Лугівка • Масичево • Мокра Орловка • Мощене • Новостроївка-Друга • Новостроївка-Перша • Понурі • Пороз • Почаєво • Рождественка • Санково • Смородіно • Совхозний • Сподарюшине • Тополі • Хотмижськ • Чапаєвський
Райони:
Міста обласного значення:
Міста районного значення:
Селища міського типу:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грайворонський_район&oldid=42162798