French
DeutschКонвой PQ 16 — Вікіпедія
| Конвой PQ 16 Convoy PQ 16 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кампанія в Арктиці | |||||||
 Вихід конвою PQ 16 з пункту зосередження на маршрут. Травень 1942 | |||||||
| Координати: 75° пн. ш. 40° сх. д. / 75° пн. ш. 40° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Союзники:.svg){kind=small} Велика Британія.svg){kind=small} США СРСР | Країни Осі:.svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Н. Гейл Гарольд Барроу | |||||||
| Військові сили | |||||||
| ~50 кораблів ескорту 35 транспортних суден | |||||||
| Втрати | |||||||
| 8 суден потоплено | |||||||
Конвой PQ 16 (англ. Convoy PQ 16) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 35 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Ісландії до радянських портів Мурманськ та Архангельськ. 21 травня 1942 року конвой вийшов з ісландської затоки Хваль-фіорд та прибув до Мурманська 30 травня і до Архангельська 1 червня відповідно. Під час переходу морем унаслідок атак німецьких Люфтваффе та Крігсмаріне було потоплено 8 транспортів (6 суден затопили бомбардувальники He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30, одне судно затонуло внаслідок атаки U-703 і одне судно затонуло в результаті підриву на міні).
Історія конвою[ред. | ред. код]
21 травня 1942 року конвой PQ 16, що складався з 35 торговельних суден: 21 американського, 4 радянських, 8 британських, 1 голландського та одного з панамською реєстрацією, вийшов з ісландської затоки Хваль-фіорд у супроводженні кораблів ближнього ескорту. Конвой очолював комодор Н. Гейл на судні Ocean Voice. Ближній супровід очолював есмінець «Ашанті» і складався з есмінців «Галанд», «Волонтір», «Акейтіз» та «Мартін», допоміжного корабля ППО «Аланбенк», чотирьох корветів класу «Флавер», одного тральщика і чотирьох траулерів. Конвой також дистанційно підтримували дві групи підтримки: крейсерські сили прикриття на чолі з контрадміралом Гарольдом Барроу на крейсері «Найджерія», до складу якого входять крейсери «Кент», «Ліверпуль», «Норфолк» і есмінці «Онслоу», «Марна» та «Орібі», а також Сили далекого прикриття конвою з лінкорами «Дюк оф Йорк» і «Вашингтон», авіаносцем «Вікторіос», крейсерами «Лондон» та «Вічита» і 13 есмінцями.
25 травня PQ 16 зустрів свій крейсерський ескорт, але о 6:00 ранку його помітив розвідувальний літак Fw 200 «Кондор», який розпочав відстеження транспортного конвою. З вечора того ж дня Люфтваффе розпочали атаки, які тривали протягом наступних п'яти днів, поки конвой не увійшов у зону прикриття радянськими винищувачами. Одне судно було пошкоджене і змушене повернулося під супроводом до вихідного порту. 26 травня всі повітряні атаки відбивалися, але американський суховантаж Syros був торпедований U-703 і затонув.
З 27 травня повітряні атаки наростали і німцям вдалося прорвати протиповітряну оборону похідного ордера; три судна були потоплені, ще одне пошкоджено близько середини дня. У середині дня ще одне затонуло внаслідок атак німецьких торпедоносців та одне пошкоджено. Ввечері німецькі пілоти затопили ще два судна та одне пошкодили. 28 травня на посилення конвою підійшла Східна місцева група ескорту — три радянські есмінці та чотири тральщики. Їхня додаткова вогнева міць дозволила відбити всі подальші повітряні атаки. 29 травня конвой розділився, шість суден по прямували до Архангельська, а решта вирушила до порту Мурманська.
Кораблі та судна конвою PQ 16[ред. | ред. код]
Транспортні судна[ред. | ред. код]
- Позначення
| Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
|---|---|---|---|
| Alamar (1916) | США | 5 689 | 27 травня 1942 року потоплено літаком Люфтваффе |
| Alcoa Banner (1919) | США | 5 035 | |
| American Press (1920) | США | 5 131 | |
| American Robin (1919) | США | 5 172 | |
| «Аркос» (1918) | СРСР | 2 343 | |
| Atlantic (1939) | Велика Британія | 5 414 | |
| «Блек Рейнджер» | Велика Британія | 3 417 | Нафтовий танкер |
| Carlton (1920) | США | 5 127 | пошкоджений вибухами; витягнутий на буксирі до Ісландії Northern Spray |
| «Чернишевський» (1919) | СРСР | 3 588 | |
| City Of Joliet (1920) | США | 6 167 | потоплено літаком |
| City Of Omaha (1920) | США | 6 124 | |
| SS Empire Baffin (1941) | Велика Британія | 6 978 | пошкоджений вибухами |
| SS Empire Elgar (1942) | Велика Британія | 2 847 | докове судно |
| Empire Lawrence (1941) | Велика Британія | 7 457 | потоплено літаком; мав на борту один Hawker Sea Hurricane |
| Empire Purcell (1942) | Велика Британія | 7 049 | потоплено літаком |
| Empire Selwyn (1941) | Велика Британія | 7 167 | |
| Exterminator (1924) |  Панама | 6 115 | |
| Heffron (1919) | США | 7 611 | |
| Hybert (1920) | США | 6 120 | |
| John Randolph (1941) | США | 7 191 | |
| Lowther Castle (1937) | Велика Британія | 5 171 | потоплено німецьким торпедоносцем[1] |
| Massmar (1920) | США | 5 828 | |
| Mauna Kea (1919) | США | 6 064 | |
| Michigan (1920) | Панама | 6 419 | |
| Minotaur (1918) | США | 4 554 | |
| Mormacsul (1920) | США | 5 481 | потоплено літаком |
| Nemaha (1920) | США | 6 501 | |
| Ocean Voice (1941) | Велика Британія | 7 174 | Судно командира конвою Пошкоджено авіабомбами, втім дісталося порту |
| Pieter De Hoogh (1941) |  Нідерланди | 7 168 | |
| «Революціонер» (1936) | СРСР | 2 900 | |
| Richard Henry Lee (1941) | США | 7 191 | |
| «Щорс» (1921) | СРСР | 3 770 | |
| «Старий більшовик» (1933) | СРСР | 3 974 | пошкоджений бомбами, втім дістався порту безпечно |
| Steel Worker (1920) | США | 5 685 | дістався порту призначення, але 3 червня 1942 року підірвався на міні в Кольській затоці та затонув[2][3] |
| Syros (1920) | США | 6 191 | 26 травня 1942 року затоплений U-703 у Норвезькому морі у 200 милях на південний захід від острову Ведмежий[4] |
| West Nilus (1920) | США | 5 495 |
Кораблі ескорту[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Вовча зграя «Прін»
- Операція «Рессельшпрунг» (1942)
- Конвой SL 68
- G7e (торпеда)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конвой PQ 16 |
- PQ-16. на uboat.net. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.(англ.)
- Convoy PQ.16 [Архівовано 21 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- CONVOYS TO NORTH RUSSIA, 1942 [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Arctic Convoys [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
- Конвой PQ-16: хроника шестидневной битвы [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] / [авт.-сост. С. А. Ефремова; вступ. ст. Д. А. Акишева]. — Архангельск: ОАО "ИПП «Правда Севера», 2015. — 176 с.: ил.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
