Мурманськ — Вікіпедія

Мурманськ
кільд. Мурман ланнҍ, рос. Мурманск
Герб
Герб Мурманська
Проспект Леніна в Мурманську
Проспект Леніна в Мурманську
Проспект Леніна в Мурманську
Розташування міста Мурманськ
Основні дані
68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083Координати: 68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083
Країна Росія
Регіон Мурманська область
Столиця для Мурманська область

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сєвероморський міський округ, Кольський район ?
Поділ
  • 3 міський райони
  • Засновано 4 жовтня 1916
    Статус міста місто
    Площа 150,55 км²
    Населення 302 468 (2013)
    Агломерація Мурманська
    Висота НРМ 50  м
    Назва мешканців рос. мурманчане
    Міста-побратими Лулео (26 березня 1972)[1], Джексонвілл (14 липня 1975)[1], Акурейрі (14 жовтня 1994)[1], Мінськ (21 серпня 2014)[1], Тромсе (10 липня 1972)[1], Вадсьо (30 квітня 1973)[1], Гронінген (20 червня 1989)[1], Аланія (17 лютого 2014)[1], Куксгафен (13 серпня 2004)[1], Дуарнене (8 червня 2006)[1], Гомель (5 серпня 2009)[1], Харбін (9 вересня 2016)[2], Пярну
    День міста 4 жовтня
    Телефонний код (7) 8152
    Часовий пояс UTC+3
    Номери автомобілів 51
    GeoNames 524305
    OSM r3374641  ·R
    ЗКАТО 47401000000
    ЗКТМО 47701000001
    Поштові індекси 183000-183099
    Міська влада
    Мер міста Сергій Субботин
    Вебсайт gov-murman.ru
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Мурманськ у Вікісховищі

    Му́рманськ (кільд. Мурман ланнҍ, півн.-саам. Murmánska, кол.-саам. Muurman, рос. Му́рманск) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мурманської області. До 1917 року називалося Романов-на-Мурмані.

    Мурманськ є одним із центрів Баренцевого Євро-Арктичного регіону. Одне з найбільших міст Арктики.

    Історія[ред. | ред. код]

    Передісторія[ред. | ред. код]

    Плани створення міста існували ще в 1870-х роках. Перші дослідники прийшли сюди в 1912 році для обстеження навколишньої місцевості. Відомий мореплавець Федір Літке описував навколишню місцевість ще в 1822 році.

    Поселення виникло там, де на всій околиці єдиним жителем був лише помор Семен Коржнєв, який жив, ловлячи рибу і харчуючись нею.

    Населення[ред. | ред. код]

    Чисельність населення
    191719201926[3]1931[4]1939[5]1956[6]1959[7]
    13002500900029 200177 069168 000221 874
    1962[4]1967[4]1970[8]1973[4]1975[9]1976[10]1979[11]
    245 000287 000308 642338 000363 000363 000380 817
    1982[12]1985[13]1986[10]1987[14]1989[15]1990[16]1991[10]
    400 000452 000449 000432 000468 039442 000473 000
    1992[10]1993[10]1994[10]1995[13]1996[13]1997[17]1998[13]
    468 000455 000444 000406 000398 000394 000387 000
    1999[18]2000[19]2001[13]2002[20]2003[4]2004[21]2005[22]
    382 700376 300370 700336 137336 100329 100325 100
    2006[23]2007[24]2008[25]2009[26]2010[27]2011[28]2012[29]
    321 000317 500314 800311 209307 257307 310305 034
    2013[30]2014[31]2015[32]2016[33]2017[34]
    302 468299 148305 236301 572298 096

    Економіка[ред. | ред. код]

    Морський порт[ред. | ред. код]

    Основа міста — один з найбільших незамерзаючих портів в Росії. Він складається з трьох частин: Рибний порт, Торговий порт і Пасажирський. В цей час спостерігається тенденція витіснення Торговим портом всіх інших. В першу чергу це пов'язано з тим, що Мурманськ служить перевалочним пунктом при експорті кам'яного вугілля, що різко збільшився останнім часом, а також зменшенням надходження риби (яку по економічних причинах вигідно поставляти на експорт). У травні 2007 роки було прийнято рішення про створення в порту Мурманська вільної економічної зони[35]. Порт Мурманська є портом приписки барка «Сєдов», найбільшого парусника в світі.

    Промисловість[ред. | ред. код]

    Частка промислової продукції, що випускається в Мурманську, у загальнообласному ВВП за підсумками 2002 року склала 17,7%[36] Основні галузі промисловості: рибодобувна і рибопереробляюча, морський транспорт, судноремонт, морські, залізничні і автомобільні перевезення, металообробка, харчова промисловість, морська геологія, геологорозвідувальні роботи на шельфі арктичних морів[36].

    Дуже важливу роль в економіці міста грає Октябрська залізниця: незважаючи на розвиток автомобільного і морського транспорту велика частина вантажів перевозиться саме залізничним транспортом[36]. Інші найбільші підприємства міста: «Союз рибопромисловців Півночі», морське «пароплавство Мурманська», судноремонтний завод «Мурманська Мінморфлота», «Севморпуть», «Арктікмортефтегазразведка», науково-виробниче підприємство «Моргео»[36] і найбільший у рибодобувній галузі «Мурманськ траловий флот»[37].

    Основні види продукції, що випускаються в місті, включають вироби з риби, консерви, металовироби, промислове устаткування, тару і пакувальний матеріал[36].

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Мурманськ є кінцевим пунктом федеральної автомагістралі «Кола» (М18) (Санкт-Петербург — Петрозаводськ — Мурманськ). У 2005 року був відкритий міст через Кольську затоку, що є найдовшим мостом за Полярним колом. У Мурманську починається Північний морський шлях, а морське «пароплавство Мурманська» є єдиним керівником атомних криголамів. У Мурманську діє електрифікована залізниця, велика частина залізничних пасажирських і товарних перевезень здійснюється в південному напрямі.

    Міський транспорт представлений автобусами і тролейбусами. За станом на 2005 рік Тролейбус Мурманська, найпівнічніший в світі, має 5 маршрутів[38], що діють. У 19181934 в місті існувала лінія вузькоколійного бензомоторного трамвая, закрита у зв'язку з появою автобусного транспорту.

    Аеропорт Мурманська знаходиться в селищі Мурмаши, за 23 км від міста.

    Відомі люди[ред. | ред. код]

    Народилися[ред. | ред. код]

    Міські голови[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г д е ж и к л м http://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
    2. https://www.murman.ru/news/2016/09/09/1313
    3. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. 
    4. а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Мурманск
    5. Великая Отечественная война. Юбилейный статистический сборник. 2015. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2015. 
    6. Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013. 
    7. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
    8. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
    9. Российский статистический ежегодник, 1998 год
    10. а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. 
    11. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
    12. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
    13. а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. 
    14. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
    15. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. 
    16. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
    17. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. 
    18. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 
    19. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. 
    20. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. 
    21. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. 
    22. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. 
    23. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. 
    24. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. 
    25. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. 
    26. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. 
    27. Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014. 
    28. Мурманская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 годов
    29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 
    30. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. 
    31. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
    32. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. 
    33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
    34. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017. 
    35. Вільній економічній зоні в порту Мурманськ бути. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 26 липня 2007. 
    36. а б в г д Мурманськ. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2007. 
    37. Економіка області Мурманська. Архів оригіналу за 30 липня 2007. Процитовано 26 липня 2007. 
    38. Житлово-комунальне господарство міста Мурманська. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 26 липня 2007.