Коаліція-СВ — Вікіпедія

2С35 «Коалиция-СВ»
Характеристики
Вага 51 т
Обслуга 3 чоловіки

Темп вогню 10 пострілів/хв
Дальність вогню
Ефективна до 40 км (до 70 км активно-реактивним снарядом)

Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм Корд
боєкомплект: 70
Двигун В-92 1000 к.с.

Коаліція-СВ у Вікісховищі
2С35 «Коаліція-СВ»

2С35 «Коаліція-СВ» (рос. Коалиция-СВ; англ. 2S35 Koalitsiya-SV) — російська 152-мм самохідна артилерійська установка.[1]

Розробником є Центральний науково-дослідний інститут «Буревісник», виробником — Уралтрансмаш.

У 2021 році прийнята на озброєння Західного військового округу Росії.

Будова[ред. | ред. код]

Прототип САУ мав два стволи калібру 152-мм (звідси й походить назва), розташованих один над іншим для досягнення швидкострільності 16 постр./хв.. Під час випробувань виявився недолік цієї САУ – конфігурація в два стволи калібру 152-мм потребувала двох окремих автоматів заряджання (АЗ), роботу яких синхронізувати було складно, що в свою чергу робило саму артсистему вкрай дорогою та складною в обслуговуванні.[2]

В процесі розробки заявлено було що вдалось досягти таких же параметрів стрільби і одним стволом, але назва залишилась. Можливо буде експортна модифікація зі стволом калібру 155-мм. Згідно з іншими даними, зовні САУ практично не відрізняється від попередника — 2С19 «Мста-С», попри корінні відмінності в будові башти. Передбачалося, що «Коаліція-СВ» повинна була бути побудована з використанням вузлів танка «Об'єкт 195», який в період розробки системи знаходився в розробці.

САУ повинна була мати можливість роботи в режимі «Шквал вогню» (англ. Multiple Rounds Simultaneous Impact, одночасне потрапляння кількох снарядів), коли кілька послідовних пострілів виконуються з таким розрахунком, щоб снаряди підійшли до цілі майже одночасно.

Серійна самохідна артилерійська установка повинна мати безлюдну башту з АЗ, мікрохвильову систему підпалювання заряду, дистанційно керований кулемет. Екіпаж повинен знаходиться в корпусі САУ і бути ізольований від бойового відділення.

Розробка[ред. | ред. код]

Перший макетний зразок САУ був представлений у 2006 році на базі САУ Мста-С.

Відомо про виготовлення щонайменше двох прототипів двоствольної версії "Коаліція-СВ", котрі вийшли на випробування.[2]

На початку 2010 року Міністр оборони РФ заявив, що проект державою не фінансується, тому що «Коаліція-СВ» не входить у пріоритетні зразки військової техніки, проте ніяких офіційних заяв про повне припинення робіт не прозвучало.

Попри зроблені у 2010 році заяви Міністра оборони РФ, роботи за темою «Коаліція-СВ» тривають. Крім того, у 2011 році повинен був бути завершений етап випуску робочої конструкторської документації для колісного і гусеничного варіантів системи, а також транспортно-зарядної машини до них.

У серпні 2012 року газета «Известия» опублікувала інформацію, що артилерійський модуль «Коаліція-СВ» планується до установки на платформу «Армата».

У 2013 році були виготовлені два дослідні зразки САУ «Коаліція», в 2014 році планується виготовлення ще 10 одиниць для участі в ювілейному параді 2015 року на честь перемоги у Великій вітчизняній війні.

У 2015 році в Інтернет потрапили перші фотографії САУ. На них видно, що САУ базується на шасі з 6-ма котками діаметром 750-мм, аналогічним на Т-90. Корпус 2С35 є або глибокою переробкою корпусу ОБТ Т-90, або окремою розробкою в силу недостатньої кількості та завершеності шасі платформи «Армата». На відміну від раннього зразка, САУ має всього один ствол.

10 серпня 2023 стало відомо що «Серійне виробництво, а також випуск транспортно-завантажувальної машини вже розгорнуто», — розповів перший заступник гендиректора корпорації «Ростех» Володимир Артяков. Випробування самохідної артилерійської гармати 2С35 зі складу комплексу «Коаліція-СВ» планується завершити цього року.[3]

В середині жовтня 2023 стало відомо що російська самохідна артилерійська установка 2С35 «Коаліція-СВ», за повідомленням «Ростеху» успішно пройшла державні випробування. В характеристиках зазначено що має швидкострільність 10 пострілів /хвилину.[4]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Вага: 48 т
  • Двигун: В-92 1000 к.с.
  • Броня: стальна, катана, протикульова
  • Обслуга: 3 чоловік

Характеристики бойової частини:

  • Ствол:
    • Калібр: 152-мм нарізна гаубиця 2А88
    • Довжина: 52 калібрів
  • Швидкострільність: 10 пострілів на хвилину[4][5]
  • Боєзапас; 70 снарядів
  • Дальність вогню:
    • максимальна: 40 км для звичайних снарядів та 70 км — для активно-реактивного снаряда;[4][5]

Другорядне озброєння: 1 × 12,7-мм Корд (кулемет)

Модифікації[ред. | ред. код]

2С35-1 Коаліція-СВ-КШ — колісна самохідна гаубиця, встановлена на шасі КамАЗ-6560 (8х8). Відомо лише про дослідний зразок який був показаний в ході показових заходів, що проводились на полігоні в Нижньогородській області у серпні 2017 року.[6]

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Росія: як було заявлено раніше, у 2021 році на озброєння Таманської мотострілецької дивізії Західного військового округу мали надійти 18 одиниць міжвидового арткомплексу «Коалиция-СВ»[7]. Проте, доказів надходження не було.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закаменных Г.И. Создавая артиллерию будущего // Военно-промышленный курьер : еженедельная газета. — 2013. — Вип. 507. — № 39. Архівовано з джерела 4 березня 2014. Процитовано 2015-12-06.
  2. а б Як РФ хотіла двоствольну САУ "Коалиция-СВ", і чому не довела до кінця (укр.). 30 грудня 2023. Процитовано 30 грудня 2023.
  3. У Росії готують термінове виробництво САУ “Мальва” та “Коалиция-СВ” (укр.). 10 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  4. а б в У РФ оголосили про завершення випробувань САУ 2С35 "Коалиция-СВ" з урізаними ТТХ, що нівелюють сенс розробки (укр.). 20 жовтня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  5. а б «Огневое превосходство»: чем уникальна новейшая российская самоходка «Коалиция-СВ» (рос.). 21 жовтня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  6. Дослідний зразок російської 152-мм САУ 2С35-1 «Коаліція-СВ» на колісному шасі (укр.). 26 листопада 2017. Процитовано 21 жовтня 2023.
  7. Армія РФ отримає перший дивізіон САУ 2С35 «Коаліція-СВ». Ukrainian Military Pages. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 5 Січня 2021. Процитовано 6 Січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]