Самохідна артилерійська установка — Вікіпедія

Самохідна артилерійська установка 2С9 «Нона». Україна

Запит «САУ» перенаправляє сюди; див. також САУ (значення).

Самохі́дна артилері́йська устано́вка (САУ) — артилерійська система на саморухомій базі, яка призначена для безпосереднього вогневого супроводу танків та піхоти в бою, виконання завдань артилерійської підтримки рухомих з'єднань та боротьби з танками противника. У широкому сенсі слова всі озброєні гарматами бойові машини можуть розглядатися як САУ. Проте у вузькому сенсі до САУ відносять колісні і гусеничні бойові машини з гарматним або гаубичним озброєнням, що не є танками або бронеавтомобілями.

Дуже різноманітні САУ за видами та призначенням; вони можуть бути як броньованими так і неброньованими, використовувати колісне або гусеничне шасі, мати баштове або фіксоване монтування гармати. Деякі з САУ з баштовою установкою гармат за формою дуже сильно нагадують танк, проте, вони відрізняються від танка балансом «броня-озброєння» і тактичним застосуванням.

Історія[ред. | ред. код]

Історія самохідних артилерійських установок починається разом з історією гарматних важких бронеавтомобілів на початку 20-го століття і розвитком танків в Першій світовій війні. Більш того, з сьогоднішньої точки зору перші французькі танки «Сен-Шамон^[en]» і «Schneider CA1^[en]» є аналогом пізніших САУ класу штурмових гармат, ніж справжніми танками.

Середина і друга половина XX століття були часом бурхливого розвитку всіляких самохідно-артилерійських установок у ведучих промислово- і військово-розвинутих країнах. Досягнення військової науки початку XXI століття (висока точність вогню, електронні системи позиціювання і наведення) дозволили САУ на думку деяких фахівців зайняти провідне місце серед іншої бронетехніки (яке раніше неподільно належало танкам). Навіть стриманіші оцінки визнають високу роль самохідної артилерії в умовах сучасного бою.

Відмінності САУ від танка[ред. | ред. код]

САУ створені для виконання інших завдань, ніж танки, тому мають значні відмінності від них. Самохідні артилерійські установки мають значно більшу дальність стрільби, ніж танкові гармати, і їм не потрібно так близько наближатися до противника, тому вони зіштовхуються з меншою вогневою протидією — що вимагає дещо менший рівень захисту і значно більші габарити (зокрема — висота).

Броня САУ призначена, перш за все, для захисту від стрілецької зброї десанту і розвідувальних підрозділів противника, що визначає відсутність динамічного та активного захисту.

При цьому потужність озброєння артилерійських установок значно більша, ніж у танків. Це визначає більшу довжину і вагу ствола, досконаліше навігаційне і прицільне обладнання, наявність балістичних обчислювачів і інших допоміжних приладів, які поліпшують ефективність стрільби. Також є відмінності у тактиці застосування САУ від танкової («ударив — відступив», атака із засідок і т. д.)

Перелік САУ[ред. | ред. код]

Докладніше: Список самохідних артилерійських установок

Холодна війна[ред. | ред. код]

Сучасні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 232-234. — ISBN 00101-150. (рос.)
М. І. Бєляєв, О. М. Толмачов. Моніторинг стану самохідної артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України та визначення напрямків її розвитку // Системи озброєння і військова техніка. — 2015. — Вип. 43. — С. 11-15. — ISSN 2518-1580.
П. Є. Трофименко, Л. С. Демидко. Напрями удосконалення вітчизняних зразків самохідної артилерії // Системи озброєння і військова техніка. — 2016. — Вип. 46. — С. 46-50. — ISSN 2518-1580.

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Військова техніка»