Камерленго (Венеція) — Вікіпедія

Фасад венеційської Дзекка (монетного двору), в якому містилась резиденція камерленго
Палаццо дей-Камерленгі, в якому знаходились офіси камерленго комуни. Сучасний вид з мосту Ріальто[1]

Камерленго комуни (італ. Camerlengho di Comun) — скарбник, вищий фіскальний чиновник Венеційської республіки.

Опис[ред. | ред. код]

Існування посади камерленго у Венеційській республіці вперше було письмово засвідчено в 1236 році, хоча ця посада, ймовірно, існувала набагато раніше[1]. Від початку камерленго комуни було двоє, а в 1527 році їх кількість збільшили до трьох[1].

Камерленгі виконували роль скарбників і касирів республіки, вони контролювали усі державні витрати та доходи[1]. Крім того, їм було доручено накладати штрафи на боржників перед державою та пропонувати заходи економії державних коштів[1]. Їм дозволялося розпоряджатися сумами до десяти золотих дукатів[1]. Головна резиденція камерленгів комуни знаходилась у венеційському Дзекка (монетному дворі), але вони мали офіси також у Палаццо дей-Камерленгі в центрі Ріальто[1].

Спочатку камерленгі підпорядковувалися напряму дожу Венеції та Малій раді, але з 1471 року їх підпорядкували колегії Savi del Consiglio[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Da Mosto, 1937, с. 116.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Da Mosto, Andrea (1937). L'Archivio di Stato di Venezia. Indice Generale, Storico, Descrittivo ed Analitico. Tomo I: Archivi dell' Amministrazione Centrale della Repubblica Veneta e Archivi Notarili (італ.). Rome: Biblioteca d'arte editrice. OCLC 772861816.