Знесіння (місцевість, Львів) — Вікіпедія

	Знесіння; Львів
	Знесіння; Радянська забудова в західній частині
Загальна інформація
	49.85209142787285, 24.066432283484218
Країна	Україна
Район	Личаківський район
Адмінодиниця	Львів
Засновано	1598
Головні вулиці	Заклинських, Старознесенська, Кордуби
Підприємства	Львівський лікеро-горілчаний завод
Парки	Знесіння, Шевченківський гай, Високий замок
Карта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Знесіння.

Знесі́ння — місцевість Личаківського району Львова, розташована між вулицею Опришківською, залізницею та лісопарком Кайзервальд; на сході Знесіння межує з Великими Кривчицями.

Назва[ред. | ред. код]

Трансформована від «Вознесіння» — на честь церкви Вознесіння Господнього, що тут розташована.

На місці теперішнього Знесіння в IV—II століттях до н. е. було Світовидове поле — пам'ятка дохристиянської епохи. Також тут знаходять викопні черепашки молюсків, скам'янілі рештки дерев, унікальні зразки лісової та степової флори — сліди кількох геологічних епох.

Історики Ісидор Шараневич та Іван Вагилевич вважали і дуже переконливо доводили, що саме тут було поселення, на базі якого король Данило заснував Львів.

У травні 1872 року тут відкрито єврейське кладовище, де ховали євреїв з Брюхович, Винник, Замарстинова, Збоїщ, Голоска, Клепарова, Кривчиць і Кульпаркова. Після Першої світової війни закрите. В рядянський час територія використовувалась автобазою.^[1] У 1920-ті роки частину території Знесіння, котра прилягала до верхнього Личакова, віддали львівським професорам під забудову, що утворило так звану Професорську колонію. 1927 року товариство Рідна школа відкрило свій десятий (і перший на Знесінні) дошкільний український навчальний заклад.^[2]

Увійшло до меж міста 11 квітня 1930 року^[3].

Частина земель Знесіння входить у регіональний ландшафтний парк «Знесіння».

Церкви[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Стара кам'яниця
Церква Вознесіння Господнього
Цвинтар на Знесінні (головний вхід)
Церква Преображення Господнього
Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091.
↑ Добрянський А. Нова фортеця. Відкриття захоронки в Знесінню // Діло. — 1927. — 16 вересня. — № 207 (11175). — С. 4.
↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

«Таємниці міста Лева: Книга для читання» / укладачі О.Волосевич, О.Даниленко. — Львів: Аверс, 2004.
Zniesienie 2.) Z., wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 654. (пол.) — S. 654—655. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Львів зсередини. «Нове Знесіння» [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.].
Львів та околиці [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
«З минулого Знесіння». Др. Микола Анрусяк. Львів, 1932^{[недоступне посилання з червня 2019]}.

[1] Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091.

[2] Добрянський А. Нова фортеця. Відкриття захоронки в Знесінню // Діло. — 1927. — 16 вересня. — № 207 (11175). — С. 4.

[3] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[1]

[2]

[3]