Замки на гербах України — Вікіпедія

Міські герби, що найчастіше використовуються на землях України, за різновидами геральдичних фігур поділяються на кілька груп. До найдавнішої групи відносяться герби із зображенням архітектурних споруд (описана у Вікіпедії також ще одна велика група, яка містить тварини). Це є німецька традиція, яка використовувалась на землях України тривалий час. Зображення фортечної брами з однією, двома і трьома вежами та великою кількістю архітектурних деталей було найпоширенішим символом на гербах, які мали твердиню. Зокрема, фортечну стіну з вежами використовували у своїх гербах Хмільник, Брацлав, Львів, Городок, Рава-Руська, Сокаль, Богородчани, Кути, Гусятин, Кременець, Підгайці, Язлівець, Ізяслав, Нова Ушиця, Чернівці, Хотин, Звенигородка, Корсунь-Шевченківський, Житомир, Рівне.^[1].

Елементи замкової архітектури на гербах присутні також у гербах двох областей України Тернопільській та Чернівецькій, а також у гербах Бершадського, Любомльського, Хотинського, Переяслав-Хмельницького, Сквирського, Буського районів.

Існуючі[ред. | ред. код]

Приклади гербів замків які нині існують: Хотинська фортеця замок в Хотині, Меджибізький замок, Золочівський замок, Старий замок у Тернополі та інші.

• 
  Герб Хотина. Хотинська фортеця
• 
  Меджибізький замок
• 
  Герб Золочева, Золочівський замок
• 
  Герб Тернополя
• 
  Герб Луцька (1911), Замок Любарта
• 
  Герб Нового Світу
• 
  Самчики
• 
  Круглий двір. Герб міста Тростянця

Руїни[ред. | ред. код]

Приклади гербів замків з яких залишились тільки руїни: Алустон, Буданівський замок, Бучацький замок, Губківський замок, Кременецький замок, Новомалинський замок, Сатанівський замок, Токівський замок, Чортківський замок, Хустський замок, Язлівецький замок та інші.

• 
  Герб Кременця. Кременецький замок
• 
  Токівський замок
• 
  Герб Сатанова. Сатанівський замок
• 
  Скала-Подільський замок
• 
  Язлівецький замок
• 
  Хмільницький замок
• 
  Ягільницький замок, Ягільниця
• 
  У 1417 р. барон Довгаїв збудовав замок Довге
• 
  Чортківський замок, Герб Чорткова
• 
  Герб Львова
• 
  Кривче
• 
  Хустський замок
• 
  Полонська фортеця
• 
  У 1380 побудували укріплений замок Корець.
• 
  Алустон.^[2]
• 
  Новомалинський замок
• 
  Губківський замок
• 
  Замок Нялаб (XIV ст.). Королево
• 
  Герб Феодосії (1844). Башта святого Костянтина
• 
  Ямпіль. Вежа - залишки Тихомельської фортеці ^[3]
• 
  Морське. Замок Чобан-Куле
• 
  Монастир бернардинів. Жвирка^[4]
• 
  Отроківський замок

Втрачені[ред. | ред. код]

Приклади гербів замків, які є цілком втрачені: Гологірський замок, Городенківський замок та багато інших.

• 
  Герб Івано-Франківська (1938). У червоному полі на зеленій горі фортечна стіна з трьома вежами і відкритими ворітьми
• 
  Гологірський замок
• 
  Рожни - згадка про резиденцію князя Юрія Половця-Рожиновського.^[5]
• 
  У лазуровому полі срібна фортеця з озброєною рукою над нею^[6] Чуднів
• 
  В лазуровому полі срібна кам'яна міська брама з відчиненими золотими ворітьми, увінчана трьома баштами ^[7] Герб Житомира
• 
  Міська брама символізує фортецю^[8]. Підгайці
• 
  В червоному полі золота башта над лазуровою водою ^[9]. Очаків
• 
  Срібний мур з вежею в лазуровому полі. Герб Угнева (1642)
• 
  Першу фортецю в місті збудував Ян Смерч в XV ст. Гусятин
• 
  Муроване
• 
  Путивль відігравав велику роль і був однією з фортець, що захищали Русь перед нападами половців; оспіваний у «Слові о полку Ігоревім»
• 
  Фрагмент козацької фортеці, яка у XVI ст. стояла на лівому березі річки Гнилій Тікич^[10] Ставище
• 
  Городенківський замок
• 
  Брацлавська фортеця
• 
  Щирець
• 
  Судова Вишня
• 
  Борецький замок, Великі Бірки
• 
  Новгород-Сіверський
• 
  Остер (місто)
• 
  Підгороддя
• 
  Снятин
• 
  Ізяслав
• 
  Герб Белза (1772)
• 
  Пустомити
• 
  Городок
• 
  Рава-Руська
• 
  Сокаль
• 
  Стрий
• 
  Наварія
• 
  Лохвиця
• 
  Камінь-Каширський
• 
  Біляївка
• 
  Герб австрійського періоду зображує в лазуровому полі срібний двобаштовий укріплений замок, одна башта зруйнована ^[11] Кути
• 
  В червоному полі золотий ключ півострова Крим, що означає вхід до нього; в пояс серед зеленого поля - срібний Перекопський замок ^[12] Перекопська фортеця
• 
  В лазуровому полі - башта срібного кольору з входами до неї з трьох сторін, що стоїть на зеленій землі.^[13].Рівненський замок. Герб Рівного
• 
  У XVI столітті це дерев'яне місто-фортеця Брацлавського воєводства, яке було оточене тридцяти метровим земляним валом. Залишки валу ще й досі збереглися в центрі Ладижина
• 
  Корсунський замок, Корсунь
• 
  Вари - назва походить від угорського слова "var" - замок, городище. Саме на місці цього поселення до XIII ст. існував Боржавський замок
• 
  Герб Болехова(1603)
• 
  Лисянський замок
• 
  Городок (Хмельницька область)
• 
  Андріївка (Макарівський район)^[14]
• 
  Бібрка^[15]
• 
  Дзвенигород^[16]
• 
  Герб Армянська. Фортеця, що перепиняла шлях у Крим, була своєрідним «ключем» від півострова
• 
  На Чумацькій горі козаки розташували дерев'яну фортецю з якої оглядались всі підходи до міста Барвінкове
• 
  Муровані Курилівці. Залишки замку XVI ст.
• 
  В червоному полі срібна зубчаста стіна з трьома баштамиГерб Звенигородки (1852)
• 
  Герб Чернівців
• 
  Герб Херсона
• 
  Сквира^[17]
• 
  Срібна давньоруська фортеця з трьома баштами. Губинське городище
• 
  На срібному полі стилізоване зображення земляного укріплення.Герб Бершаді
• 
  Седнів (Сновськ) відомий з 1068 р. як місто-фортеця
• 
  Богородчани
• 
  Нова Ушиця
• 
  Чорногородка. Наприкінці XVI ст. тут була фортеця - це можна побачити на карті Боплана
• 
  Контури фортеці на гербі Кіровограда

.

Райони[ред. | ред. код]

• 
  Герб Бершадського району- найвидатнішими пам'ятками архітектури є сторожова вежа та водяний млин в с. Баланівці
• 
  Герб Любомльського району - в гербі взято за основу силует сторожової вежі, яка стояла над Бугом на початку другого тисячоліття
• 
  Герб Хотинського району. Фортеця засвідчує зв’язок героїчного минулого з сучасністю
• 
  Герб Переяслав-Хмельницького району. У червоному полі срібна фортеця з надбрамною церквою, увінчаною золотим куполом із хрестом, та двома нижчими бічними баштами із гостроверхими золотими дахами, увінчаними флюгерами
• 
  Сквирський район
• 
  Буський район
• 
  Герб Деснянського району Києва. У зеленому полі золоте стилізоване зображення княжого двору

Області[ред. | ред. код]

• 
  Герб Чернівецької області
• 
  Герб Тернопільської області. За кількістю замків (34) займає 1-ше місце в Україні.

Література[ред. | ред. код]

• Джованни Санти-Мадзини Геральдика. История, терминология, символы и значения гербов и эмблем, АСТ, Астрель, 2007. - 594 с. ISBN 978-5-17-027393-5, 978-5-271-10044-4, 88-370-2290-5 (рос.)
• Панченко Володимир. Міські та містечкові герби України. - К.: Вид.центр "Просвіта", 2000. - 204 с.: іл.
• А.Гречило. Українська міська геральдика. - Київ-Львів, 1998. — 192 с. ISBN 966-02-0406-X
• А.Гречило, Ю.Савчук, І.Сварник. Герби міст України (XIV – І пол. ХХ ст.). – К.: Брама, 2001. – 400 с. ISBN 966-578-085-9
• А.Гречило, Ю.Терлецький. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. – К., Львів, Рівне, 2002. – 72 с. ISBN 966-02-0407-8
• А.Гречило. Герби та прапори міст і сіл України. — Львів, 2004. Ч. 1. - 120+XLIV с. ISBN 966-02-0994-0
• Стивен Слейтер. Геральдика. Иллюстрированная энциклопедия, Эксмо, 2005. - 266 с. (рос.)
• Зеновій Федунків. Герби Івано-Франківська (Станиславова). Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008. – 80 с. ISBN 978-966-668-189-1

• 
  Українська міська геральдика
• 
  Герби міст України (XIV – І пол. ХХ ст.)
• 
  Герби та прапори міст і сіл Рівненської області
• 
  Герби та прапори міст і сіл України (ч. 1)

Виноски[ред. | ред. код]

1. ↑ Про категорії міських гербів. Федунків З. Герби Івано-Франківська (Станиславова) - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008, С.12-14
2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 20 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 2 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також[ред. | ред. код]

• Каменное сердце Европы [Архівовано 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
• Замки Белорусии. Замки на гербах (рос.)
• Тварини на гербах України

Посилання[ред. | ред. код]

• Українське геральдичне товариство [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
• http://heraldry.com.ua [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Украинская геральдика (рос.)
• http://geraldika.ru/region/130 [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• http://vector-images.com/ukraine.php?lang=rus [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• http://www.heraldicum.ru/ukraine/index.htm [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Замок. Реєстр фігур, вжитих у гербах міст України^{[недоступне посилання з вересня 2019]}

Це незавершена стаття з геральдики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.