Жордан Верету — Вікіпедія

Ф
Жордан Верету
Жордан Верету
Жордан Верету
Особисті дані
Народження 1 березня 1993(1993-03-01) (31 рік)
  Ансені, Франція
Зріст 177 см
Вага 66 кг
Громадянство  Франція
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Олімпік» (Марсель)
Номер 27
Юнацькі клуби
1999–2003
2003–2011
Франція «Беллінь»
Франція «Нант»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2015 Франція «Нант» 130 (14)
2015–2017 Англія «Астон Вілла» 25 (0)
2016–2017   Франція «Сент-Етьєн» 35 (3)
2017–2019 Італія «Фіорентина» 69 (13)
2019–2022 Італія «Рома» 98 (20)
2022– Франція «Олімпік» (Марсель) 35 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2010–2011 Франція Франція U-18 8 (2)
2011–2012 Франція Франція U-19 12 (1)
2012–2013 Франція Франція U-20 15 (2)
2013–2014 Франція Франція U-21 9 (0)
2021– Франція Франція 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 травня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 січня 2022.

Жорда́н Верету́ (фр. Jordan Veretout, нар. 1 березня 1993, Ансені) — французький футболіст, півзахисник «Олімпіка» (Марсель) та національної збірної Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1993 року в місті Ансені. Потрапив в академію «Нанта» в 9 років і зіграв там за команди всіх віків. В основному складі клубу дебютував 13 травня 2011 року, в матчі проти «Седана»[1]. А свій перший гол за «Нант» він забив у матчі Кубку ліги проти «Реймса», який закінчився перемогою «канарок» у додатковий час з рахунком 1:0[2]. У жовтні 2011 він продовжив свій контракт з клубом до 2015 року. Всього за рідний клуб провів чотири сезони, взявши участь у 130 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Нанта», був основним гравцем команди.

31 липня 2015 року перейшов в англійську «Астон Віллу» за 9,9 мільйонів євро[3]. 8 серпня 2015 року дебютував за клуб у матчі Прем'єр-ліги проти «Борнмута» (1:0)[4]. Всього за сезон зіграв у 29 матчах, але клуб зайняв останнє місце і вилетів у Чемпіоншип.

23 серпня 2016 року Верету на правах оренди був права викупу приєднався до «Сент-Етьєна»[5][6], в якому забив чотири голи за сорок три матчі у всіх змаганнях з французьким клубом, після чого повернувся до «вілланів» наприкінці сезону.

25 липня 2017 року Жордан за 7 млн євро перейшов у італійську «Фіорентину»[5][6]. Протягом двох сезонів був гравцем основного складу «фіалок», провівши за цей час 75 матчів, забивши 15 м'ячів.

20 липня 2019 року перейшов до «Роми» на умовах оренди з обов'язковим подальшим викупом за 17 мільйонів євро. 2022 року француз допоміг команді виграти дебютний розіграш Ліги конференцій, зігравши в тому числі і у фінальному матчі проти «Феєнорда» (1:0)[7]. Загалом був гравцем «основи» римського клубу протягом трьох сезонів, взявши участь у 131 грі в усіх турнірах.

5 серпня 2022 року уклав трирічний контракт з «Олімпіком» (Марсель), якому трансфер півзахисника обійшовся орієнтовно в 11 мільйонів євро.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2010 року дебютував у складі юнацької збірної Франції, взяв участь у 20 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами. Зі збірною до 19 років був учасником юнацького чемпіонату Європи 2012 року, що проходив у Естонії. На турнірі він відіграв 4 матчі і забив 1 гол у матчі групового етапу проти англійців (1:2).

Протягом 2012—2013 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 24 офіційних матчах, забив 2 голи. У 2013 році зі збірною до 20 років став переможцем молодіжного чемпіонату світу, що проходив у Туреччині[8].

26 серпня 2021 року головний тренер національної збірної Франції Дідьє Дешам вперше викликав Верету для участі в матчах відбіркового турніру до чемпіонату світу 2022 року проти збірних Боснії і Герцеговини, України та Фінляндії[9]. 1 вересня 2021 року дебютував у збірній Франції в домашньому матчі проти Боснії і Герцеговини, вийшовши в стартовому складі[10].

Наступного місяця Верету поїхав з командою і на Фінал чотирьох Ліги націй УЄФА, де в обох матчах виходив на заміну у компенсований час і допоміг французам виграти цей трофей вперше у історії[11].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 21 серпня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2010–11 Франція «Нант» Л2 1 0 КФ+КЛ 0+0 0 - - - - - - 1 0
2011–12 Л2 35 6 КФ+КЛ 1+3 0 - - - - - - 39 6
2012–13 Л2 31 0 КФ+КЛ 1+1 0+1 - - - - - - 33 1
2013–14 Л1 27 1 КФ+КЛ 1+3 0 - - - - - - 31 1
2014–15 Л1 36 7 КФ+КЛ 3+1 0 - - - - - - 40 7
Усього за «Нант» 130 14 14 1 - - - - 144 15
2015–16 Англія «Астон Вілла» ПЛ 25 0 КА+КЛ 2+2 0 - - - - - - 29 0
2016–17 Франція «Сент-Етьєн» Л1 35 3 КФ+КЛ 1+0 1+0 ЛЄ 7 0 - - - 43 4
2017–18 Італія «Фіорентина» A 36 8 КІ 2 2 - - - - - - 38 10
2018–19 A 33 5 КІ 4 0 - - - - - - 37 5
Усього за «Фіорентину» 69 13 6 2 75 15
2019–20 Італія «Рома» A 33 6 КІ 2 0 ЛЄ 8 1 - - - 43 7
2020–21 A 29 10 КІ 1 0 ЛЄ 8 1 - - - 38 11
2021–22 A 36 4 КІ 2 0 ЛК 12[12] 0 - - - 50 4
Усього за «Рому» 98 20 5 0 28 2 - - 131 22
2022–23 Франція «Марсель» Л1 3 0 КФ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 3 0
Усього за кар'єру 360 50 30 4 35 2 - - 425 56

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 21 серпня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
1-9-2021 Страсбург Франція Франція 1 – 1 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Відбір до ЧС 2022 - ЖК 30' Замінений на 53-ій хвилині 53'
4-9-2021 Київ Україна Україна 1 – 1 Франція Франція Відбір до ЧС 2022 - Вийшов на заміну на 83-ій хвилині 83'
7-10-2021 Турин Бельгія Бельгія 2 – 3 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2020-2021 - півфінал - Вийшов на заміну на 90+6-ій хвилині 90+6'
10-10-2021 Мілан Іспанія Іспанія 1 – 2 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2020-2021 - Фінал - Вийшов на заміну на 90+2-ій хвилині 90+2'
16-11-2021 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 2 Франція Франція Відбір до ЧС 2022 - Вийшов на заміну на 86-ій хвилині 86'
Усього Матчів 5 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Франція: 2022
«Рома»: 2021/22
Франція: 2020/21
Франція U-20: 2013

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sedan vs. Nantes Match Report[недоступне посилання — історія]. Архівовано з першоджерела 2 червня 2012. (рос.)
  2. Reims vs. Nantes Match Report[недоступне посилання — історія]. new.lfp.fr. Архівовано з першоджерела 2 червня 2012. (рос.)
  3. "Астон Вілла" поповнилася футболістами Жорданом Верету і Руді Жестедом. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  4. J. Veretout. Soccerway. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  5. а б St Etienne sign Newcastle's Saivet and Villa's Veretout on a season's loan. BBC Sport. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  6. а б Monier, Hugo (24 серпня 2016). igue 1 : Saint-Etienne officialise les prêts d'Henri Saivet et Jordan Veretout. France TV Sport (French) . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  7. Roma nella Conference League 2021-2022: il cammino da Trebisonda a Tirana [Roma in the 2021-2022 Conference League: the road from Trabzon to Tirana] (Italian) . Sky Sport. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  8. France triumph after shootout drama. FIFA. 13 липня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  9. Vincent ORSINI (26 серпня 2021). LA liste DES VINGT-TROIS BLEUS (фр.). федерація футболу Франції. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  10. Claire GAILLARD (1 вересня 2021). DOS À DOS (фр.). Федерація футболу Франції. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  11. Spain-France | UEFA Nations League 2020/21. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  12. 2 гри кваліфікаційного раунду.

Посилання[ред. | ред. код]