French
DeutschЖаловага Анатолій Григорович — Вікіпедія
| Жаловага Анатолій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 березня 1980 Дубляни, Жовківський район, Львівська область, Українська РСР |
| Помер | 20 лютого 2014 (33 роки) Київ, Україна ·Убитий снайперським пострілом в голову, вулиця Інститутська. |
| Поховання | 22 лютого 2014, Дубляни, Жовківський район, Львівська область |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Львів |
| Діяльність | закінчив Львівський державний університет фізичної культури, працював будівельником. |
| Відомий завдяки | Герой Майдану, Герой України |
| Батько | Григорій Жаловага |
| Мати | Лариса |
| Родичі | брат Андрій |
| Нагороди |   |
Жаловага Анатолій Григорович (13 березня 1980, Дубляни, Жовківський район, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст Євромайдану. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера 20 лютого 2014. Професійний гандболіст. Герой України.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Львівське училище фізичної культури, Львівський державний університет фізичної культури, фах — гандбол. Кандидат у майстри спорту. Працював будівельником. Проживав у місті Дубляни Жовківського району Львівської області.
На Майдані[ред. | ред. код]
Анатолій працював на будівництві, на ремонтних роботах в Україні і за кордоном, але завжди повертався до батьків впевненим, що прийде час і він буде достатньо грошей заробляти в Україні.
Поїхав до Києва у вівторок, а в четвер о 10:00 його було вбито снайпером кулею в голову. Смерть настала відразу.
20 лютого 2014 року тіло Анатолія принесли на подвір'я Михайлівського монастиря.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Прощання відбулося 22 лютого 2014 року о 12:00 у міській раді Дублян. Похорони відбулися того ж дня.
2019 року Львівський державний університет фізичної культури випустив окремим виданням нарис «Небесна Сотня. Герой України Анатолій Жаловага».[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Науково-популярні видання
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
- Життєпис Анатолія Жаловаги. Сайт Небесної сотні [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Жаловага Анатолий Григорьевич [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.] Фото, Відео
- Небесна сотня. Історія героя України Анатолія Жаловаги 12.03.2014
- Сьогодні у Дублянах на Львівщині поховали Анатолія Жаловагу [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] 22.02.2014
- Жаловага Анатолій Григорович [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Чорні вихідні для Львівщині: ховають 13 загиблих на Майдані [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Небесна Сотня. Жаловага Анатолій.
- Книга пам'яті Фото
- В Украине начался двухдневный траур по погибшим в ходе столкновений [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Небесна сотня: місце злочину [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (20.02.2014)
Див. також[ред. | ред. код]
- Список загиблих учасників Євромайдану
- Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні
