Костенко Ігор Ігорович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенко.
Ігор Костенко
Народився 31 грудня 1991(1991-12-31)
Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (22 роки)
Київ, Україна
·вогнепальні поранення
Поховання Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область
Громадянство українське
Національність українець
Місце проживання Львів
Діяльність журналіст, студент-географ
Відомий завдяки як загиблий на Євромайдані
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Знання мов українська
Конфесія УГКЦ
Батько Ігор Семенович
Мати Оксана Олексіївна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

І́гор І́горович Косте́нко (31 грудня 1991, Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — український журналіст, студент-географ, активіст Євромайдану, дописувач української Вікіпедії. Загинув під час протистояння на вулиці Інститутській. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Батьки хлопця були на заробітках у Санкт-Петербурзі, тому ріс із бабусею та дідусем[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Навчався в Зубрецькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів (класним керівником була Степанія Павлівна Тупичак), цікавився історією та географією[2]. 2009 року закінчив Бучацький колегіум імені святого Йосафата, написавши у випускному альбомі[3]:

Вірю, що (…) колегіанти з патріотичним духом будуватимуть Україну (…) Будьмо українцями в душі і з Богом у серці.

Навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Менеджмент організацій», був одним із найкращих студентів факультету[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика»[5]. Був ініціатором створення україномовного спортивного інтернет-видання allsport24.com, поява якого затрималася через зайнятість Ігоря та інших його творців у Євромайдані, і який був остаточно запущений вже після його смерті[6].

Захоплювався спортом, зокрема футболом, був фанатом львівських «Карпат». Колеги згадують про нього, як про хорошого товариша, відкриту, життєрадісну, цілеспрямовану людину[7]. Мріяв про сім'ю, хотів відкрити свою електростанцію[8].

Робота у Вікіпедії[ред. | ред. код]

Ігор Костенко був активним редактором Української Вікіпедії[9][10] (дописував під ніком Ig2000).

За два з половиною роки участі створив понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. Одна з написаних статей згодом отримала статус «доброї». Також брав активну участь у просуванні Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучити нових дописувачів[11].

На Майдані[ред. | ред. код]

З перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану, неодноразово їздив до Києва. Зокрема, був на Майдані й в ніч проти 30 листопада 2013 року, коли студенти були жорстоко розігнані «Беркутом». Востаннє поїхав на київський Євромайдан ввечері 18 лютого 2014 року, і разом з іншими львів'янами відразу став допомагати будувати барикади.

Загибель[ред. | ред. код]

Побратими виносять тіло Ігоря Костенка від Жовтневого палацу

Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу (МЦКМ ФПУ) на вулиці Інститутській. В Ігоря влучили дві кулі: одна — в голову, а друга — в груди[12]. Окрім цього, в загиблого виявлені сильні переломи ніг[13].

Похорон[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Похорон Ігоря Костенка

Тіло Ігоря супроводжували люди всією дорогою від Києва до Бучача, прощання із загиблим відбулося в усіх містах Тернопільщини на шляху до Бучача[14]. Зокрема, у ніч проти 22 лютого більше півтисячі людей зі свічками зібралися на панахиду на Збаразькому кільці в Тернополі[15].

Бучач зустрів героя церковними дзвонами. Від церкви св. Покрови воїни-афганці пронесли тіло живим кількатисячним коридором до храму монастиря отців Василіян. Після панахиди (серед священників був й отець Юрій Матвіїшин, капелан Майдану) тіло пронесли на головну площу міста, звідки проводили героя салютом із мисливських рушниць і славнем України[2].

23 лютого 2014 року по обіді Ігоря Костенка поховали в рідному селі Зубрець на Бучаччині. Організацію похорону взяла на себе Львівська міська рада[13].

  • Похоронна процесія біля рідного дому хлопця
    Похоронна процесія біля
    рідного дому хлопця
  • Служба Божа в храмі
    Служба Божа в храмі
  • Могила Ігоря Костенка на сільському цвинтарі
    Могила Ігоря Костенка на сільському цвинтарі
  • Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в с. Зубрець у пам'ять про Героїв Небесної сотні
    Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в с. Зубрець у пам'ять про Героїв Небесної сотні

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка вікіпедистом року

Громада села Зубреця за підтримки української діаспори в США планує встановити у селі пам'ятник Ігорю Костенку та іншому уродженцю села з Небесної сотні Василю Мойсею, а також перейменувати на честь Ігоря вулицю, на якій він жив[16].

Відзнака «Вікіпедист року» та особисті речі Ігоря Костенка на виставці «Земні шляхи Небесної Сотні» в Музеї історії міста Києва, 16 січня 2024

15 травня 2014 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось урочисте відкриття меморіальної аудиторії імені героя Небесної сотні Ігоря Костенка[17].

Аудиторія на географічному факультеті
Пам'ятник Ігорю Костенку у Львівському національному університеті імені Івана Франка

27 квітня 2014 року в пам'ять про Ігоря Костенка спільнотою української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» проведено Вікіфлешмоб — конкурс, у межах якого в певний день якнайбільша кількість користувачів писатимуть статті до Вікіпедії. Ідею цього конкурсу запропонував Ігор за півроку до загибелі[18].

10 серпня 2014 року в Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року[19][20]. 13 вересня 2014 року Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES.

16 вересня 2014 року в приміщенні Центру культури та дозвілля Львівського національного університету імені І. Франка студентами географічного факультету, факультету журналістики та Студентським братством Університету Франка був проведений вечір-реквієм, присвячений журналістам, які загинули, виконуючи професійні обов'язки, зокрема, світлій пам'яті Ігоря Костенка[21].

29 січня 2015 року Ігор Костенко став лавреатом відзнаки «У твоєму імені живу» за «самопожертву в ім'я України» та став найкращим освітянином року (посмертно) за версією Всеукраїнського громадсько-політичного тижневика «Освіта»[22].

Відкриття пам'ятника Герою Небесної сотні Ігорю Костенку

18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата відкрили меморіальну дошку Ігореві Костенку[23].

Ігорю Костенку присвячений вірш «Я збирав у букет хмарки», автор Володимир Сенаторов, з російської переклав Сергій Зігуля.

20 лютого 2018 року в дворі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався Ігор Костенко, урочисто відкрили та освятили пам'ятник герою Небесної сотні. На церемонії були присутні мати і сестра Героя України[24].

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Ігоря Костенка за спеціальністю «Географія»[25].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Львів у жалобі: слава Героям і вічная їм пам'ять! [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Львівська пошта. — 2014. — 22 лютого.
  2. ↑ а б Оксана Чорній. Герої Небесної Сотні із Зубреця // Нова доба. — 2014. — № 9 (28 лют.). — С. 5.
  3. ↑ Ігор Костенко — герой Євромайдану [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Колегіум ім. св. Йосафата. — 2014. — 20 лютого.
  4. ↑ Тисячі львівських студентів вшанували колегу, який загинув на Євромайдані (фото) [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 20 лютого.
  5. ↑ Ми пам'ятаємо! Ігор Костенко. Журналіст "Спортаналітика" героїчно загинув на Майдані. sportanalytic.com (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. ↑ Мрія здійснилася!. web.archive.org. 25 червня 2014. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 3 лютого 2022.
  7. ↑ [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]// Географічний факультет ЛНУ (оригінал)
  8. ↑ Игорь был одним из лучших студентов факультета, писал статьи об экономике и истории авиации, в том числе и для «Википедии» [Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вести. — 2014. — 21 лютого. (рос.)
  9. ↑ На географічному факультеті був одним з найкращих [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] // Високий замок. — 2014. — 22 лютого.
  10. ↑ Загиблий взимку на Майдані Ігор Костенко став вікіпедистом року [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // ТСН. — 2014. — 11 серпня.
  11. ↑ На Майдані загинув вікіпедист Ігор Костенко [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Блог Вікімедіа. — 2014. — 24 лютого.
  12. ↑ Двоє львів'ян — студент та викладач — загинули сьогодні в Києві [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2014. — 20 лютого.
  13. ↑ а б Серед вбитих сьогодні упізнали львівського журналіста Ігоря Костенка (оновлено) [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Інститут масової інформації. — 2014. — 20 лютого.
  14. ↑ За кілька годин Тернопіль попрощається із загиблим журналістом Ігорем Костенком [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2014. — 21 лютого.
  15. ↑ Тернопілля: село на Бучаччині втратило відразу двох своїх синів (Відео) [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] // 7 Днів—Україна. — 22 лютого.
  16. ↑ В село Зубрець постійно їдуть люди, щоб вшанувати двох героїв Небесної Сотні [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 22 березня.
  17. ↑ Новини. web.archive.org. 24 червня 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 3 лютого 2022.
  18. ↑ «Вікіфлешмоб» — наповнимо українську «Вікіпедію» [Архівовано 30 квітня 2014 у Wayback Machine.] // ЛітАкцент. — 2014. — 25 квітня.
  19. ↑ Загиблого на Майдані Ігоря Костенка назвали вікіпедистом року [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.] // MediaSapiens. — 2014. — 11 серпня.
  20. ↑ Britons trust Wikipedia 'more than the news' [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // AFP. — 2014. — 10 серпня. (англ.)
  21. ↑ Львівські студенти вшанують загиблих журналістів хвилиною мовчання [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // Zaxid.net.
  22. ↑ «У твоєму імені живу»: Ігор Костенко — освітянин року [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // ЛНУ. — 2015. — 29 січня.
  23. ↑ Відкриття меморіальної дошки Ігора Костенка // Студія «Клен» (Бучач). — 2015. — 18 лютого.
  24. ↑ Тому, хто врятував Україну: у Львові відкрили пам'ятник Герою Ігорю Костенку. Архів оригіналу за 20 лютий 2018. Процитовано 20 лютий 2018.
  25. ↑ Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2022.
  26. ↑ Про присвоєння звання Герой України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2022.
  27. ↑ КОСТЕНКО Ігор Ігорович – ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Костенко Ігор Ігорович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
n: Новини у Вікіновинах?
CMNS: Костенко Ігор Ігорович у Вікісховищі?
Зовнішні відеофайли
 Небесна сотня. Ігор Костенко та Василь Мойсей на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 17 лютого.
 Героя Небесної Сотні із Тернопільщини назвали найкращим вікіпедистом року на YouTube // Zik. — 2014. — 12 серпня.
 Фільм «Люди. Майдан. Герої» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 10 травня.
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Василь Аксенин • Георгій Арутюнян • Олександр Бадера • Сергій Байдовський • Олександр Балюк • Ігор Бачинський • Іван Бльок (Іван Тур) • Володимир Бойків • Сергій Бондарєв • Сергій Бондарчук • Олексій Братушка • Валерій Брезденюк • Ольга Бура • Богдан Вайда • Роман Варениця • Віталій Васільцов • Юрій Вербицький • В'ячеслав Веремій • Назарій Войтович • Петро Гаджа • Устим Голоднюк • Іван Городнюк • Максим Горошишин • Едуард Гриневич • Олександр Гриценко • Роман Гурик • Антоніна Дворянець • Микола Дзявульський • Андрій Дигдалович • Сергій Дідич • Ігор Дмитрів • Анатолій Жаловага • Володимир Жеребний • Михайло Жизневський • Яків Зайко • Владислав Зубенко • Богдан Ільків • Богдан Калиняк • Олександр Капінос • Сергій Кемський • Давид Кіпіані • Володимир Кіщук • Олександр Клітинський • Анатолій Корнєєв • Андрій Корчак • Ігор Костенко • Михайло Костишин • Євген Котляр • Віталій Коцюба • Володимир Кульчицький • Артем Мазур • Павло Мазуренко • Дмитро Максимов • Володимир Мельничук • Андрій Мовчан • Василь Мойсей • Іван Наконечний • Володимир Наумов • Анатолій Нечипоренко • Сергій Нігоян • Валерій Опанасюк • Віктор Орленко • Дмитрій Пагор • Іван Пантелєєв • Микола Паньків • Юрій Паращук • Юрій Пасхалін • Ігор Пехенько • Олександр Плеханов • Олександр Подригун • Андрій Позняк • Леонід Полянський • Василь Прохорський • Віктор Прохорчук • Андрій Саєнко • Роман Сеник • Василь Сергієнко • Ігор Сердюк • Юрій Сидорчук • Сергій Синенко • Тарас Слободян • Віталій Смоленський • Богдан Сольчаник • Іван Тарасюк • Ігор Ткачук • Володимир Топій • Роман Точин • Олег Ушневич • Віктор Хомяк • Олександр Храпаченко • Зураб Хурція • Олександр Царьок • Андрій Цепун • Володимир Чаплінський • Андрій Черненко • Віктор Чернець • Дмитро Чернявський • Віктор Чміленко • Сергій Шаповал • Віктор Швець • Василь Шеремет • Людмила Шеремет • Йосип Шилінг • Максим Шимко • Олександр Щербанюк
Включені помилково або виключені
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костенко_Ігор_Ігорович&oldid=42306301