Ентероколіт — Вікіпедія
Ентероколіт | |
---|---|
Спеціальність | гастроентерологія |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | A04.7, K51.0 |
OMIM | 226150 |
MeSH | D004760 |
Ентероколі́т (лат. enterocolitus — від лат. énteron — тонка кишка та лат. colitus — запалення товстої кишки) — одночасне ураження різного характеру тонкої та товстої кишок. Одне з найчастіших захворювань системи травлення, яке призводить до атрофічних змін слизової оболонки та порушення функцій кишок. Якщо причиною запалення є збудник, то тоді ентероколіт відносять до кишкових інфекційних захворювань.
Захворювання тривале. Причинами його є кишкові інфекційні хвороби, гельмінтози, порушення харчування, зловживання гострою їжею, алкоголем, інтоксикація виробнича та медикаментозна, тривале вживання антибіотиків, харчова алергія, радіаційні ураження.
Клінічні ознаки[ред. | ред. код]
При переважному ураженні тонкої кишки хворі скаржаться на розлад стула, часті проноси, тупий біль у біляпупочній ділянці, розпирання в животі після їжі, нудоту, метеоризм, відсутність апетиту. При переважному ураженні товстої кишки ниючий біль локалізується в бокових відділах кишечника, проноси та запори однакової частоти.
Лікування[ред. | ред. код]
Лікування комплексне. Велике значення має харчування з підвищеним вмістом білків та обмеження вуглеводів. При загостреннях призначають антибіотики, ферменти.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2016) |