Еммануель Ере де Корні — Вікіпедія

Еммануель Ере де Корні
фр. Emmanuel Héré
Ім'я при народженні фр. Léopold Emmanuel Héré de Corny
Народився 12 жовтня 1705(1705-10-12)[4][1][…]
Нансі, Лотарингія
Помер 2 лютого 1763(1763-02-02)[1][2][…] (57 років)
Люневіль, Лотарингія
Країна  Франція[4]
Діяльність архітектор
Знання мов французька[5]
Роки активності 1725[4] — 1763[4]
Magnum opus Плас-Станіслас, Церква Нотр-Дам-де-Бонсекурd, Château de Commercyd, Eglise Saint Jacques Lunévilled, Palais du gouvernement de Nancyd і Grand Hoteld

Еммануель Ере де Корні (фр. Léopold Emmanuel Héré de Corny; 12 жовтня 1705, Нансі — 2 лютого 1763, Люневіль) — французький архітектор, який працював в XVIII столітті при дворі герцога Лотарингії Станіслава Лещинського.

Біографія[ред. | ред. код]

Еммануель Ере де Корні народився 12 жовтня 1705 року в Нансі, герцогства Лотарингія (на той момент у складі Священної Римської імперії). Перші кроки в архітектурі Еммануель зробив завдяки своєму батькові, службовцю при дворі герцога Леопольда I, який допоміг синові потрапити в помічники Жермені Бофрану (фр. Germain Boffrand), архітектора герцога Леопольда.

У 1737 році, після того як герцогом Лотарингії став екс-король Польщі Станіслав Лещинський, під час будівництва шато в Люневіль (фр. Château de Lunéville), Станіслав помічає Ері де Корні і в 1738 році (або в 1740) призначає його головним архітектором герцогства. Ері де Корні є архітектором каплиці церкви кармелітів Сен-Жак (фр. Église Saint-Jacques de Lunéville) в ансамблі Люневільського палацу, а також провів ряд коригувань на вимогу Станіслава (вважається, що в особі Ері Лещинський, покровительствовавший людям науки, літератури і мистецтва, знайшов прекрасного виконавця своїх архітектурних задумів).

Найвідомішим проектом Ері є проєктування та будівництво Королівській площі в Нансі, робота над яким проходила з 1751 по 1755 роки. За своїми ескізами, планами і кресленнями Еммануель Ері підготував збори гравюр, яке було видано в Парижі в 1753 році. Альбом «Plans et Elevations de la Place Royale de Nancy et des autres Edifices qui 1'environnent batie par les Ordres du Roy de Pologne» складається з двох частин з додатком (перша частина повністю присвячена Королівській площі) і в нього входять 63 гравюру Ері.

Ері де Корні помер 2 лютого 1763 року в Люневілі. Деякі споруди, зокрема оздоблювальні роботи, завершує архітектор Рішар Мік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в Structurae — Ratingen: 1998.
  3. ↑ а б Garms J. Héré [de Corny], Emmanuel // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037742
  4. ↑ а б в г RKDartists
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еммануель_Ере_де_Корні&oldid=37785448