French
DeutschДіскаверер-2 — Вікіпедія
| Діскаверер-2 | |
|---|---|
 Аджена-А разом з Діскаверером | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | Діскаверер-2 |
| COSPAR ID | 1959-005A |
| NORAD ID | 00014 |
| Тип апарата | орбітальний, розвідувальний |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 13 квітня 1959, 21:18 UTC |
| Ракета-носій | Тор-Аджена-А |
| Космодром | Ванденберг, СК 75-3-4 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 743 кг |
| Розміри | довжина 5,85 м, діаметр 1,5 м |
| Джерела живлення | нікель-кадмієві акумулятори |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
| Нахил орбіти | 89,9° |
| Період обертання | 90,4 хв |
Діскаверер-2 — американський прототип розвідувального супутника серії KH-1 (англ. Key Hole — замкова шпарина), що запускались за програмою Корона. Космічний апарат не мав фотокамери. Перший космічний апарат зі стабілізацією за трьома осями. Перший апарат, що маневрував у космосі за командами з Землі. Перше відокремлення спускного апарата за командою з Землі. Перша спроба спуску на Землю капсули для відзнятої плівки.
Опис[ред. | ред. код]
Апарат у формі циліндра було змонтовано у верхній частині ступеня Аджена-А, тому бувають розбіжності в масі і розмірах — іноді супутником вважають увесь ступінь. Довжина Аджени-А разом з супутником становила 5,85 м, діаметр 1,5 м. Загальна маса ступеня з супутником після відокремлення другого ступеня разом з паливом становила приблизно 3800 кг. Без палива апарат важив 743 кг, з них 111 кг — маса приладів і 88 кг маса спускної капсули. Апарат мав 97 приладів для відстеження параметрів польоту, живлення забезпечували нікель-кадмієві акумулятори. Апарат мав передавач телеметричних даних і радіомаяк для відстеження траєкторії. 15 каналів телеметрії використовувались для передачі параметрів, отриманих під час польоту, зокрема 28 про зовнішнє середовище, 34 про траєкторію і управління, 18 про роботу другого ступеня, 9 про спускну капсулу. Орієнтація апарата здійснювалась газовими двигунами на азоті.
Капсула діаметром 84 см довжиною 69 см мала парашут, випробувальну систему життєзабезпечення, вимірювачі інтенсивності і складу космічних променів для перевірки можливого впливу на плівку майбутніх фотоапаратів, радіомаяк. Капсулу мав упіймати спеціально обладнаний літак під час спуску на парашуті, у випадку невдачі капсула могла плавати на поверхні океану.
Політ[ред. | ред. код]
13 квітня 1959 о 21:18 UTC ракетою-носієм Тор-Аджена-А з бази Ванденберг було апущено Діскаверер-2 на полярну орбіту висотою 239–346 км. 14 квітня, після 17 обертів, було відокремлено спускну капсулу, що мала спуститись на парашуті біля Гавайських островів, однак годинниковий механізм спрацював раніше і капсула, як припускали, спустилась на острів Шпіцберген на північному полярному колі. Офіцери ВПС США не виявили капсули, що стало підставою підозрювати СРСР у перехопленні. Випадок став основою для роману і однойменної екранізації «Крижана станція „Зебра“» (англ. Ice Station Zebra).
Телеметрія працювала до 14 квітня. Головний радіомаяк надсилав сигнали до 21 квітня. Апарат зійшов з орбіти 26 квітня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Супутники KH-1 [Архівовано 15 травня 2012 у WebCite] Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Діскаверер-2 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
- Діскаверер-2 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Космічна енциклопедія(англ.)
| ||||||||