French
DeutschДятлов Олександр Іванович — Вікіпедія
| Дятлов Олександр Іванович | |
|---|---|
| Народився | 28 серпня 1910 Лівенка, Бірюцький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія |
| Помер | 27 квітня 1948 (37 років) Ялта, Кримська область, РРФСР, СРСР |
| Країна | .svg){kind=small} СРСР |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | старший лейтенант |
| Нагороди |       |
Дятлов Олександр Іванович (28 квітня 1910 — 27 квітня 1948[1]) — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Лівенка нині Красногвардійського району Бєлгородської області.
В Червоній Армії з 1941 року.
Командир кулеметного відділення 93-го гвардійського стрілецького полку. Довгий час командував кулеметною обслугою, потім взводом, будучи в сержантському званні (гвардії старший сержант). Наприкінці війни призначений командиром кулеметної роти. 1945 року отримав звання старшого лейтенанта.
15 липня 1944 в бою за м. Опочка в числі перших подолав річку, гранатою знищив кулеметну обслугу противника. За цей бій був нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу 24 березня 1945 року.
Звання отримав в один день з командиром батареї Іваном Третьяком (пізніше генералом армії), який присвятив у своїх мемуарах Олександру Дятлову главу[2]. Третьяков згадує:
Тактика дій кулеметних розрахунків була відпрацьована під керівництвом Дятлова, що став командиром підрозділу, досконально. Вогонь вони відкривали тільки з гранично близької дистанції. Підпускали ланцюги атакуючого супротивника до 100-80-70 метрів і з цієї відстані знищували напевно. Відступати вже було нікому. Оригінальний текст (рос.)Тактика действий пулеметных расчетов была отработана под руководством Дятлова, ставшего командиром подразделения, досконально. Огонь они открывали только с предельно близкой дистанции. Подпускали цепи атакующего противника до 100–80–70 метров и с этого расстояния уничтожали наверняка. Отступать уже было некому.
У 1945 через поранення демобілізований. Повернувся на батьківщину.
Олександр Дятлов помер у квітні 1948 року, похований в Ялті на госпітальному кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, Слави 3 ст., медалями.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кримський некрополь[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Глава 11. И что положено кому... Архів оригіналу за 31 липня 2008. Процитовано 8 травня 2010.
Література[ред. | ред. код]
- Герои-белгородцы. 2-е изд., доп. Воронеж, 1972. / стр.75-76.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||
