Дошлюбний секс — Вікіпедія

Позашлюбна народжуваність[1][2]
Країна Рік [а] Зміна
Ісландія 1980
  
40% +26%
2007
  
66%
Болгарія 1980
  
11% +45%
2007
  
56%
Швеція 1980
  
40% +15%
2007
  
55%
Норвегія 1980
  
15% +39%
2007
  
54%
Франція 1980
  
11% +39%
2007
  
50%
Данія 1980
  
33% +13%
2007
  
46%
Латвія 1980
  
13% +32%
2007
  
45%
Велика
Британія
1980
  
12% +32%
2007
  
44%
США 1980
  
18% +22%
2007
  
40%
Нідерланди 1980
  
4% +36%
2007
  
40%
Ірландія 1980
  
5% +28%
2007
  
33%
Німеччина 1980
  
12% +18%
2007
  
30%
Канада 1980
  
13% +17%
2007
  
30%
Російська
федерація
1980
  
12% +18%
2007
  
30%
Іспанія 1980
  
4% +24%
2007
  
28%
Італія 1980
  
4% +17%
2007
  
21%
Україна 1980
  
4% +17%
2007
  
21%
Греція 1980
  
2% +6%
2007
  
7%
Японія 1980
  
1% +1%
2007
  
2%
^ Частка дітей народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, %

Дошлюбний секс — статевий акт до вступу у законний шлюб. У розвинених країнах сексуальні стосунки безвідносно до шлюбу нині поширені та не вважаються злочином. Більшість пар вступають у сексуальні стосунки одне з одним (або з іншими особами) до укладення шлюбу.

В Середньовіччя дошлюбні або позашлюбні сексуальні стосунки вважалися злочином, що називався перелюбством, і каралися грошовими штрафами або навіть смертною карою.[3] Також і народження дитини до шлюбу вважалося аморальним; у випадку ж вступу в шлюб вагітної жінки весілля проводилася швидко і без весільних урочистостей.

Закони Шаріату (Коран 24: 2) передбачають покарання 100 ударами за дошлюбний секс.[4] На Близькому Сході, де діють суворі закони шаріату, дошлюбний секс заборонений і переслідується. У Саудівській Аравії за нього можуть порушити кримінальну справу. У багатьох провінціях Ємену і Пакистану місцеві суди можуть засудити жінку до смертної кари, а чоловіка до ударів батогами. Якщо жінка вагітніє, то, як правило, для уникнення конфлікту змушена швидко одружитися з партнером.

У культурах західної цивілізації, де ще присутнє моральне засудження дошлюбних сексуальних зв'язків[джерело?], у людей, що вступають у них, може спостерігатися «сексуальний комплекс Трістана та Ізольди», при якому людина, що має секс до шлюбу, відчуває одночасно провину і задоволення; після шлюбу провина більше не проявляється, але й потяг спадає внаслідок зниження пов'язаного емоційного фону.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Динаміка позашлюбної народжуваності. CDC/Національний центр статистики охорони здоров'я. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 17 червня 2017. (англ.)
  2. Населення України. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017. (укр.)
  3. Geschichte des Rechts [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Frieder Leipold. Sexualität: Keuschheit als Ideal [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Seite 2 // FOCUS, 14.07.2010 (нім.)