Дизельний двигун — Вікіпедія

Дизельний двигун
Зображення
Названо на честь Рудольф Дізель
Першовідкривач або винахідник Рудольф Дізель
Дата відкриття (винаходу) 1893
Місце створення Мюнхен
Джерело енергії дизельне паливо
CMNS: Дизельний двигун у Вікісховищі
DM 12 — Стаціонарний одноциліндровий двигун Дизеля (MAN, Ауґзбурґ, 1906, 12 КС) перше покоління.
Мал. 1. Схема роботи чотиритактного дизельного ДВЗ

Ди́зельний двигу́н / руші́й[1] — двигун внутрішнього згоряння, у якому використовується легке нафтове пальне. Це поршневий двигун типу бензинового, але тільки повітря (а не пально-повітряна суміш) заходить у циліндр під час першого такту поршня. Поршень піднімається і стискає повітря до дуже високої температури. У цю мить насос вприскує пальне, і завдяки високій температурі повітря, воно загоряється. Поки пальне горить, поршень опускається вниз (робочий хід).

Двигун економічний, названий іменем свого винахідника, Рудольфа Дізеля.

Чотиритактний цикл роботи дизельного ДВЗ складається з процесів: 1. Впуск. 2. Стискання. 3. Згоряння(робочий хід). 4. Випуск. У теоретичних циклах приймається, що впуск пальної суміші відбувається миттєво, що відповідає точці початку стискання.

Двотактний цикл роботи дизельного ДВЗ складається з процесів: 1. При русі поршня вгору — стиснення паливоповітряної суміші у поточному циклі та засмоктування суміші для наступного циклу у порожнину під поршнем. 2. При русі поршня вниз — робочий хід, випуск та витіснення паливоповітряної суміші з-під поршня в робочу порожнину циліндра.

Цикли карбюраторних та дизельних двигунів відрізняються характером процесу підведення тепла (згоряння). Слід зазначити, що на практиці цикл реальних ДВЗ відповідає комбінованому циклу або узагальненому, в якому перша частка тепла підводиться при V=пост., а друга при Р=пост.

Також було багато випадків вибухів дизельних двигунів, що вплинуло на виробництво та попит на них.

Дизельні двигуни мають більший ресурс до капітального ремонту — 200—800 тис. км.

Характерним є звук помпи, яка під тиском впорскує пальне в циліндри.

У 2018 році у низці країн (передовсім Німеччина — Гамбург та Аахен) почали забороняти дизельним автомобілям в'їжджати до міст.[2]

Екологія[ред. | ред. код]

Дизельні авто іноді помилково вважаються більш екологічно безпечними за бензинові, хоча це не так. Із розвитком електротранспорту все більше виробників зменшують виробництво дизельних автомобілів, а деякі відмовляються від них повністю. 2018 року Toyota та за нею Nissan повідомили про поступове, але повне припинення продажів дизельних авто в Європі. Окрім іншого, це обумовлено падінням попиту на дизельні автомобілі: 2011 року рівень попиту становив 54,9 %, а 2017-го — 43,8 %.[3]

Небезпечні викиди[ред. | ред. код]

Найвагомішими небезпечними викидами даного типу двигунів є такі:

Зменшення викидів за рахунок газодизельного режиму при переході на скраплений природний газ може досягати до 80 %.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. дви́гатель Ди́зеля [ди́зельный] [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям: [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
  2. Гамбург забороняє рух старих дизельних авто на деяких вулицях. Європейська правда. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  3. Nissan припиняє випуск та продаж дизельних авто в Європі. Tokar.ua (uk-UA) . 23 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]