Газомоторний автомобіль — Вікіпедія

Газомоторний автомобіль
Замінений на	електротранспорт
Побічний продукт	парниковий газ
Газомоторний автомобіль у Вікісховищі

Газомоторний автомобіль — транспортний засіб з використанням горючого газу як палива, оснащений двигуном внутрішнього згоряння як приводу. Рушієм може бути як звичайний бензиновий двигун, так і дизельний двигун, переведений на роботу по газодизельному циклу.^[1] Використовуваним паливом можуть слугувати: стиснений "природний" газ, зріджений нафтовий газ, деревний газ, аміак, а в перспективі й ін. У таких транспортних засобах застосовуються альтернативні технології приводу.

Бензинові автомобілі на стиснутому природному або нафтовому газі[ред. | ред. код]

Бензинові автомобілі можуть бути модернізовані для використання стиснутого «природного» чи зрідженого нафтового газу.

Основні елементи газобалонної установки(стиснений газ)[ред. | ред. код]

• газові трубопроводи
• вентилі
• редуктор високого тиску
• підігрівник газу
• електромагнітний клапан
• газовий редуктор низького тиску
• дозувально-економайзерний пристрій
• карбюратор-змішувач

Принцип роботи системи на стисненому газі[ред. | ред. код]

Блок управління — (бо) - найважливіших елемент ГБО. Залежно від серії, БО призначаються для установки на двигуни з різною кількістю циліндрів. Блоки управління бувають універсальними, які можуть монтуватися на 3-, 4-, 5-, 6- і 8-циліндрові.^[2]

Вісім балонів, згрупованих по чотири, розміщують під платформою кузов(рами) а й кожну групу обкладають вентилем, що дає змогу витрачати газ у будь-якій групі або відразу в обох. Газом балони наповнюються крізь вентиль (10). Із балонів газ крізь витратні вентилі (9) і (14) надходить у підігрівник (18), що призначається для захисту системи від замерзання внаслідок великого зниження температури газу під час його розширення в редукторі високого тиску (20). Між підігрівником газу, що обігрівається теплотою відпрацьованих газів, і балонами встановлено основний витратний вентиль. На редукторі високого тиску (20) установлено датчик контрольної лампи, яка засвічується в разі заниження тиску газу в редукторі до значення менше ніж 0,45 мПа. Це сигналізує водієві про те, що газу в балонах залишилося на 10...12 км. Із редуктора (20) газ надходить в електромагнітний клапан (6) із фільтром. Цей клапан відкривається під час пуску двигуна, і газ трубкою (7) надходить у редуктор низького тиску (3). Редуктор (3) має два ступені й знижує тиск газу, що надходить у карбюратор — змішувач, майже до атмосферного, дозує газ для приготування суміші потрібного складу й вимикає газову лінію в разі зупинки двигуна. Під час роботи двигуна газ надходить у карбюратор — змішувач (21), а в режимі холостого ходу — шлангом безпосередньо в за дросельний простір. Робота двигуна на бензині забезпечується стандартною системою живлення бензином, яку підключено до карбюратора — змішувача (21).

Газобалонна установка для роботи на зрідженому газі[ред. | ред. код]

З балона(5) крізь витратний вентиль(19), магістральний вентиль(6) і газопровід(17) стиснений газ надходить у випарник(16), що обігрівається рідиною з системи охолодження двигуна. Потім крізь фільтр(11) газ надходить у редуктор(12), де його тиск зменшується майже до атмосферного. Контролюють робочу системи за допомогою манометрів.Пуск і прогрівання двигуна здійснюють на паровій фазі газу. Для цього відкривають паровий(18) і магістральний(6) вентилі. На короткий час двигун зупиняють вимиканням запалювання, а в разі зупинки на 1 .2 год. перекривають магістральний вентиль.

На днищі(5) балона є запобіжний клапан(2), наповнювальний вентиль із зворотнім клапаном, вентиль максимального заповнення бальна й датчик рівня зрідженого газу.

Для заповнення балона використовують вентиль(4). Заповнюють тільки 90%, що у разі розширеного газу під час нагрівання балон не зруйнувався. Рівень різкого газу в процесі заповнення контролюється за допомогою трубки-рівня вентиля-показчика(1). Водій контролює наявність газу за допомогою показчика(3).

Технічне обслуговування[ред. | ред. код]

ЩТО[ред. | ред. код]

Оглядом перевіряється:

• кріплення газових балонів і герметичність з’єднань усієї газової системи.
• геометричність арматури балонів і витрачених вертикалів.
• з’єднання бензопроводів і електромагнітного клапана-фільтра.

ТО-1[ред. | ред. код]

Крім робіт, передбачених ЩТО, перевіряється:

• робота запобіжного клапана газового редуктора високого тиску
• Змащується різьба штоків магістрального, наповнювального та витратного вентилів
• герметичність газової системи
• пуск і робота двигуна на холостому ходу як на газі, так і на бензині

Обов'язкове проведення очищення й встановлення на місце фільтрувальних елементів магістрального фільтра та фільтра редуктора високого тиску.

ТО-2[ред. | ред. код]

Крім робіт, виконуваних під час ЩТО та ТО-1, перевіряється:

• герметичність редукторів високого й низького тисків
• тиск у першому й другому ступенях редуктора низького тиску
• робота запобіжного клапана газового балона
• робота манометрів високого й низького тисків
• кріплення карбюратора й перехідника змішувача до карбюратора.
• перевірка герметичності підігрівника
• робота заслінки та її привода

Зняття та промивка (заміна) повітряного фільтра, залити в його ванну свіжу оливу. Якщо потрібно, відрегулювати змішувач на мінімальний вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах двигуна.

СО[ред. | ред. код]

Передбачається розбирання, очищення й регулювання:

• карбюратора-змішувача,
• редукторів, фільтрів,
• електромагнітних запірних клапанів.

Перевіряється тиск спрацювання запобіжного клапана редуктора високого тиску. Один раз у три роки проводиться огляд газових балонів. Готуючись до зимової експлуатації, зливається відстій і промивається бензобак автомобіля.

Переваги[ред. | ред. код]

• Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання й поліпшити економічні показники двигуна.
• Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення довкілля.
• У разі застосування газу не зсувається плівка оливи зі стінок гільз і поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через відсутність конденсації пари бензину на стінки гільз циліндрів не розрізняють^[що?] олива, завдяки чому 1.5..2 рази збільшується термін служби двигуна й період зміни оливи.

Недоліки[ред. | ред. код]

• у газобалонних автомобілів складніша система живлення
• підвищуються вимоги щодо пожежо та вибухонебезпечності
• потужність газових двигунів на 10-20 % менша порівняно з бензиновими

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

• До водіння й обслуговування газобалонних автомобілів, допускаються особи, які мають відповідну підготовку і склали іспити з техмінімуму та техніки безпеки. Виконувати технічне обслуговування газобалонних установок можуть тільки кваліфіковані слюсарі, які пройшли відповідну підготовку й мають посвідчення.
• Регулярні роботи з двигуном, що працює слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видалення відпрацьованих газів.
• Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.
• Заправляти газобалонні установки можна тільки на газонаповнювальних станціях, коли двигун не працює. Під час заправляння балонів зрідженим газом треба берегтися обмороження.
• Експлуатація газобалонних автомобілів з несправним газовим обладнанням і витіканням газу забороняється. Коли не вдається усунути витікання газу, його випускають в атмосферу (якомога далі від людей і джерел вогню).

Дизельний двигун переведений на роботу по газодизельному циклу[ред. | ред. код]

Існує багато схем переобладнання дизельного двигуна в газодизель, які можуть забезпечити відповідне співвідношення робочої суміші дизельного палива та газу. Економічна ефективність застосування газодизеля обумовлюється відсотком заміщення, і всі спроби збільшити відсоток заміщення рідкого палива газом призводять до дострокового виходу з ладу циліндро-поршневої групи та двигуна в цілому.^[1] Всі відомі способи конвертування дизеля в газодизель не дають змоги визначити оптимальне співвідношення рідкого та газоподібного палив, що в свою чергу може вплинути на якісні показники роботи двигуна та економічну ефективність переобладнання дизеля в газодизель.^[1] Теоретичними дослідженнями системи регулювання газодизеля, відмічають, що відсоток заміщення дизпалива газом залежить від величини навантаження на двигун.^[1]

Інші гази[ред. | ред. код]

Бензинові автомобілі обладнані газобалонним устаткуванням, або автомобілі до яких додається транспортний газогенератор, можуть використовувати як паливо світильний газ або деревний.^[3]

Аміак може використовуватись в двигунах з іскровим запалюванням та дизельних двигунах з незначними змінами.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Газобалонне устаткування автомобілів [Архівовано 1 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Газ на авто – міфи і реальність [Архівовано 25 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Газ на кар'єрні авто – практика впровадження [Архівовано 15 липня 2016 у Wayback Machine.]