Джанлука Пальюка — Вікіпедія

Джанлука Пальюка
Особисті дані
Повне ім'я	Джанлука Пальюка (Gianluca Pagliuca)
Народження	18 грудня 1966(1966-12-18) (57 років)
	Болонья, Італія
Зріст	190 см
Вага	87 кг
Прізвисько	Il Muro[2]
Громадянство	Італія
Позиція	Воротар
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1987—1994 1994—1999 1999—2005 2005—2006 2006—2007	«Сампдорія» «Інтер» «Болонья» «Болонья» (Серія «B») «Асколі»	198 (0) 165 (0) 206 (0) 42 (0) 23 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1991—1998	Італія	39 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Джанлука Пальюка у Вікісховищі

Джанлу́ка Палью́ка (італ. Gianluca Pagliuca, нар. 18 грудня 1966, Болонья) — італійський футболіст. Воротар, більшість кар'єри грав за «Сампдорію», «Інтер» та «Болонью». Другий після Паоло Мальдіні в історії футболіст за кількістю проведених ігор у Серії «A».^[3] Віце-чемпіон світу-1994.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Починав кар'єру у «Сампдорії» — перші ігри за основу провів у сезоні 1987/88. Тоді у клубі зібрався сильний колектив, який зумів виграти Кубок володарів кубків-1990. 23-річний воротар до того часу вже став головним стражем воріт у «Сампдорії». У 1991 році генуезька команда здобуває «скудетто».

У 1994 році перейщов до міланського «Інтера», де єдиним трофеєм для Пальюки став Кубок УЄФА-1998. Від сезону 1999/2000 до 2005/06 захищав кольори «Болоньї». Коли цей клуб вилетів до Серії «B», воротар провів один сезон у нижчій лізі. На сезон 2006/07 перейшов до вищолігового «Асколі», за який провів свої останні 23 матчі у Серії «A». Ветеран всього провів там 592 гри, побивши, таким чином, рекорд легендарного Діно Дзоффа за кількістю ігор у італійській найвищій лізі. За станом на січень 2017 року серед усіх гравців найвищого італійського дивізіону Джанлука Пальюка знаходиться на п'ятому місці.

Виступав за збірну Італії у 1991-1998 роках. Під час домашнього для Італії мундіалю-1990 був у заявці команди, але жодного разу на поле не вийшов. Дебютував у грі проти Радянського Союзу 16 червня 1991 року (перемога італійців 3:2). Був основним голкіпером збірної на двох чемпіонатах світу: 1994 у США та 1998 у Франції. У 1994 році італійці стали віце-чемпіонами світу, поступившись у фіналі бразильцям по пенальті. Основний час закінчився 0:0.

У 2 матчах був капітаном збірної Італії. Останнью грою Пальюки за «скуадру адзурру» стала поразка у серії пенальті від Франції у 1/4 фіналу на чемпіонаті світу 1998. Після трансляцій того турніру прізвисько «Падлюка» стало досить відоме на теренах України. А першим помітив таке цікаве звучання ще Олексій Михайличенко, який свого часу грав із воротарем за «Сампдорію».^[4]

Після футбольної кар'єри[ред. | ред. код]

Після закінчення футбольної кар'єри працює спортивним коментатором італійських каналів Sky та Mediaset.

Цікавинки[ред. | ред. код]

• На батьківщині воротаря нарекли прізвиськом «Кіт з Казалеккіо» (Казалеккіо — містечко біля Болоньї)

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон Італії (1):

«Сампдорія»: 1990-91

• Володар Кубка Італії (3):

«Сампдорія»: 1987-88, 1988-89, 1993-94

• Володар Суперкубка Італії (1):

«Сампдорія»: 1991

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Інтернаціонале»: 1997-98

• Володар Кубка володарів кубків УЄФА (1):

«Сампдорія»: 1989-90

• учасник чемпіонатів світу: 1990 (третє місце), 1994 (фіналіст) і 1998

Посилання[ред. | ред. код]

• Дані на footballdatabase.com [Архівовано 24 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Internet Movie Database · The Trading Card Database Спорт BDFA · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · Olympedia · Soccerbase.com · Soccerway · Sports Reference, LLC · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · TuttoCalciatori.net · worldfootball.net · ФІФА Нормативний контроль Freebase: /m/04krk7

Збірна Італії п о р Склад збірної Італії на Літніх Олімпійських іграх 1988 — 4-те місце 1 Такконі (в) • 2 Краверо • 3 Карневале • 4 Де Агостіні • 5 Феррара • 6 Тассотті • 7 Коломбо • 8 Пеллегріні • 9 Брамбатті • 10 Кароббі • 11 Кріппа • 12 Джуліані (в) • 13 Вірдіс • 14 Риццітеллі • 15 Галья • 16 Якіні • 17 Дезідері • 18 Мауро • 19 Евані • 20 Пальюка (в) • Тренер: Франческо Рокка п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті світу 1990 — 3-є місце 1 Дзенга (в) • 2 Барезі • 3 Бергомі (к) • 4 Де Агостіні • 5 Феррара • 6 Феррі • 7 Мальдіні • 8 Верховод • 9 Анчелотті • 10 Берті • 11 Де Наполі • 12 Такконі (в) • 13 Джанніні • 14 Мароккі • 15 Баджо • 16 Карневале • 17 Донадоні • 18 Манчіні • 19 Скіллачі • 20 Серена • 21 Віаллі • 22 Пальюка (в) • Тренер: Адзельйо Вічіні п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті світу 1994 — фіналісти 1 Пальюка (в) • 2 Аполлоні • 3 Бенарріво • 4 Костакурта • 5 Мальдіні • 6 Барезі (к) • 7 Мінотті • 8 Муссі • 9 Тассотті • 10 Р. Баджо • 11 Альбертіні • 12 Маркеджані (в) • 13 Д. Баджо • 14 Берті • 15 Конте • 16 Донадоні • 17 Евані • 18 Казірагі • 19 Массаро • 20 Сіньйорі • 21 Дзола • 22 Буччі (в) • Тренер: Арріго Саккі п о р Склад збірної Італії на Олімпійських іграх 1996 1 Пальюка (в) • 2 Пануччі • 3 Неста • 4 Каннаваро • 5 Галанте • 6 Фрезі • 7 Аметрано • 8 Кріппа • 9 Бранка • 10 Брамбілла • 11 Дельвеккіо • 12 Буффон (в) • 13 Пістоне • 14 Томаззі • 15 Пекк'я • 16 Морфео • 17 Лукареллі • 18 Бернардіні • 19 Сартор • 20 Аморузо • 21 Паготто (в) • Тренер: Чезаре Мальдіні п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті світу 1998 1 Тольдо (в) • 2 Бергомі • 3 Мальдіні (к) • 4 Каннаваро • 5 Костакурта • 6 Неста • 7 Пессотто • 8 Торрічеллі • 9 Альбертіні • 10 Дель П'єро • 11 Д. Баджо • 12 Пальюка (в) • 13 Коїс • 14 Ді Б'яджо • 15 Ді Лівіо • 16 Ді Маттео • 17 Мор'єро • 18 Р. Баджо • 19 Індзагі • 20 К'єза • 21 В'єрі • 22 Буффон (в) • Тренер: Ч. Мальдіні