Девід Вейр — Вікіпедія

Ф
Девід Вейр
Девід Вейр
Девід Вейр
Особисті дані
Повне ім'я Девід Гіллеспі Вейр
Народження 10 травня 1970(1970-05-10) (53 роки)
  Фолкерк, Велика Британія
Зріст 191 см
Вага 86 кг
Громадянство  Шотландія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1988–1992 США Університет Евансвілла
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1996 Шотландія «Фолкерк» 133 (8)
1996–1999 Шотландія «Гартс» 76 (6)
1999–2007 Англія «Евертон» 235 (10)
2007–2012 Шотландія «Рейнджерс» 143 (4)
2012 Англія «Евертон» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–2010 Шотландія Шотландія 69 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–2013 Англія «Евертон» (дублери)
2013 Англія «Шеффілд Юнайтед»
2013–2015 Англія «Брентфорд» (помічник)
2015– Шотландія «Рейнджерс» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Девід Вейр (англ. David Weir, нар. 10 травня 1970, Фолкерк) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Рейнджерс».

Виступав, зокрема, за «Евертон» та «Рейнджерс», а також національну збірну Шотландії, разом з якою був учасником ЧС-1998[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Професійну кар'єру футболіста Девід почав у шотландському клубі «Фолкерк» у 1992 році, після того, як повернувся на батьківщину з США, де закінчив університет міста Евансвілл. Після чотирьох років, проведених у складі «дітей», Вейр перейшов у «Гарт оф Мідлотіан», вигравши з «Гартс» кубок країни у 1998 році.

1999 року Девід переїхав у Англію, де продовжив свою футбольну кар'єру в «Евертоні». У складі «ірисок» Вейр грав протягом восьми років, ставши капітаном команди.

У 2007 році футболіст повернувся до Шотландії і приєднався до «Рейнджерс». У квітні 2009 року був обраний капітаном глазговців після того, як був позбавлений капітанської пов'язки Баррі Фергюсон. На початку 2012 року покинув «джерс» за обопільною угодою з клубом[2].

На початку лютого 2012 року футболіст недовгий час тренувався з «Шеффілд Юнайтед» для підтримки спортивної форми[3]. 21 лютого 2012 року Вейр повернувся в «Евертон» і почав допомагати Алану Стаббсу тренувати резервний склад «ірисок»[4]. Крім того, Вейр був заявлений за «синіх» як гравець. Цим Девід і скористався в день свого повернення в ліверпульський клуб, вийшовши на поле в «міні-дербі» — матчі резервних складів «Евертона» та «Ліверпуля»[4].[4]. Того ж року повністю припинив виступи на професійному рівні й зосередився на тренерській роботі.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі «тартанової армії» Вейр дебютував 27 травня 1997 року в поєдинку, в якому шотландці грали проти Уельсу[5]. Єдиний гол у національній команді Девід забив у ворота збірної Латвії 6 жовтня 2001 року[6].

Учасник світового чемпіонату 1998 року у Франції, провів на цьому турнірі два матчі — проти Марокко[7] та Норвегії[8].

У 2002 році Вейр був відрахований зі складу збірної за критику головного тренера команди Берті Фогтса після відбіркового матчу до Євро-2004 з Фарерськими островами[9]. Новий наставник шотландців, Волтер Сміт, у грудні 2004 року зумів умовити Девіда повернутися в національну команду.

6 вересня 2006 року зіграв 50-й матч у складі збірної. Сталося це в поєдинку проти Литви[10].

24 серпня 2010 року 40-річний Вейр був викликаний в збірну на відбіркові матчі до чемпіонату Європи 2012 з національними командами Литви і Ліхтенштейну[11]. Зігравши 3 вересня у поєдинку з литовцями, Девід став найстаршим гравцем, який брав участь в офіційній зустрічі, за всю історію «тартанової армії»[12][13].

Всього Вейр провів 69 матчів за національну команду, забив один гол. Чотири рази виводив шотландців на міжнародні матчі з капітанською пов'язкою[1].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після півторарічної роботи асистентом в академії «Евертона», влітку 2003 року Вейр був назначений на посаду головного тренера клубу «Шеффілд Юнайтед»[14][15]. Незважаючи на перемогу в першому офіційному матчі над «Ноттс Каунті» (2:1), в подальшому клубу не вдалось виграти жоден з наступних дванадцяти матчів, що призвело до зростаючого тиску з боку уболівальників клубу[16]. Після того, як «Шеффілд» вдома програв «Гартлпул Юнайтед» і вилетів з розіграшу Трофея Футбольної ліги, Вейр був звільнений 11 жовтня 2013 року[17].

В грудні 2013 року став асистентом нового тренера «Брентфорда» Марка Ворбартона[18], разом з яким влітку 2015 року перейшов на роботу в «Рейнджерс», де продовжив виконувати обов'язки асистента[19].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Рейнджерс»: 2008–09, 2009–10, 2010–11
«Гартс»: 1997–98
«Рейнджерс»: 2007–08, 2008–09
«Рейнджерс»: 2007–08, 2009–10, 2010–11

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б David Weir. Scottish FA. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  2. Rangers defender David Weir set for return to England. BBC Sport. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  3. Danny Wilson considers David Weir for Sheffield United. BBC Sport. 2 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  4. а б в Weir Back With Blues. Everton FC. 21 лютого 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2012. (англ.)
  5. Scotland v Wales. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  6. Scotland v Latvia. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  7. Morocco v Scotland. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  8. Norway v Scotland. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  9. Lucky Scots scrape draw in Faroes. BBC Sport. 7 вересня 2002. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  10. v Lithuania Scotland. Scottish FA. 14 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  11. Scotland recall for 40-year-old Weir. ESPN Soccernet. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2010. (англ.)
  12. David Weir set for Scotland milestone. BBC Sport. 3 вересня 2010. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  13. v Lithuania Scotland Match facts. The Guardian. 3 вересня 2010. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  14. David Weir: Sheffield United appoint Everton coach as boss. BBC Sport. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 10 червня 2013.
  15. David Weir is appointed new Sheffield United manager on three-year deal. London: The Guardian. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  16. Why Weir is still loving life at the Lane. The Sheffield Star. 28 вересня 2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  17. Manager Weir departs as Blades Boss. Sheffield United F.C. 11 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 11 жовтня 2013.
  18. Brentford: David Weir joins as Kernaghan and Farrell leave. BBC Sport. BBC. 16 грудня 2013. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  19. Warburton Appointed Manager. Rangers. rangers.co.uk. 15 червня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]