Готліб Габерландт — Вікіпедія

Готліб Габерландт
нім. Gottlieb Johann Friedrich Haberlandt
Народився 28 листопада 1854(1854-11-28)[1][2]
Magyaróvárd, Мошон, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер 30 січня 1945(1945-01-30)[1][2] (90 років)
Берлін, Третій Рейх[3]
Поховання Wilmersdorf Cemeteryd
Країна  Австрія
 Австро-Угорщина
Діяльність ботанік, викладач університету, біолог, фізіолог рослин
Alma mater Віденський університет
Галузь ботаніка
Заклад HU Berlin
Ґрацький університет
Технічний університет Граца
Аспіранти, докторанти Joachim Hämmerlingd
Clara Zollikoferd
Erich Werdermannd[4]
Hans Melchiord
Членство Леопольдина
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Баварська академія наук
CMNS: Готліб Габерландт у Вікісховищі

Готліб Йоган Фрідріх Габерландт (нім. Gottlieb Haberlandt; 28 листопада 1854, Унгаріш-Альтенбург — 30 січня 1945, Берлін) — австро-німецький ботанік та один із основоположників фізіологічного напрямку у анатомії рослин.

Член-корреспондент АН Берліну, Відня, Мюнхена та академії «Леопольдіна».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1854 року в австрійському місті Мошон у сім'ї відомого вченого-натураліста, який спеціалізувався в області фізіології рослин, Фрідріха Габерландта [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] (1826-1878), який на той час був професором місцевого сільськогосподарського інституту.

У 1874—1876 роках навчався у Віденському університеті. Після чого переїхав в Тюбінген, для того щоб навчатися у Сімона Швенденера.

З 1877 року працював у Віденському університеті.

З 1888 року Готліб Габерландт став професором ботаніки та директором ботанічного саду в Ґраці, в 1909—1923 роках зайняв посаду професора в Берлінському університеті.

Внесок в науку[ред. | ред. код]

Розробив систему та термінологію рослинних такнин за їх фізіологічними ролями (механічна, провідна, асиміляційна і т.д.). Вивчав тропізми та явище подразливості у рослин.

У своїй роботі 1902 року запропонував концепцію культури клітин in vitro, при цьому Габерландт використовував розчин, запропонований Вільгельмом Кнопом, а також глюкозу та пептон. Ця робота дала іншим науковцям поштовх до подальшого дослідження можливості культивування клітин у супензійній культурі.

Габерландт висунув гіпотезу про титопотентність рослинної клітини, відповідно до якої з клітин, які культивуються, можна регенерувати окремі органи та цілу рослину.

Готліб Габерландт відкрив раневі (некрогормони) [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] рослин, речовини, що утворюються при ушкодженні тканин вищих рослин і стимулюють клітинний поділ у місці поранення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  2. https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  3. Берлінський університет імені Гумбольдтів
  4. https://leksika.com.ua/19570315/ure/gaberlandt [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  5. Вищі рослини#:~:text=Вищі рослини, Streptophyta (грец.,наземні рослини та харові водорості.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118973711 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ https://www.jstor.org/stable/3995288
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Готліб_Габерландт&oldid=36235252