French
DeutschГоловнокомандування Збройних сил Франції (1914–1919) — Вікіпедія
| Головнокомандування Збройних сил Франції | |
|---|---|
| фр. Grand Quartier général | |
 Військовий міністр Александр Мільєран прибуває до штабу Головнокомандування в готелі Великого Генерального кварталу. Лютий (березень) 1915 | |
| На службі | липень 1914 року — 16 березня 1918 |
| Країна |  Франція |
| Вид | французька армія |
| Тип | Головнокомандування |
| Роль | стратегічне керівництво армією та флотом Франції |
| Гарнізон/Штаб | Париж, Франція |
| Війни/битви | Перша світова війна |
Головнокомандування Збройних сил Франції (фр. Grand Quartier général, GQG або Grand QG) — орган вищого управління військами (силами) і місце перебування генерального штабу французької армії під час Першої світової війни.
GQG керував начальник штабу, в підпорядкуванні якого перебувала певна кількість підлеглих генералів, і мав своїх представників при французькому уряді та президенті. Штаб-квартира GQG спочатку була у Вітрі-ле-Франсуа в департаменті Марна, але швидке просування Німеччини на ранніх стадіях війни змусило перемістити пункт управління армією до Шантійї, поблизу Парижа, до листопада 1914 року. Тут він залишався протягом більшої частини решти війни. Генерал Жозеф Жоффр був першим начальником штабу GQG — головнокомандувачем збройними силами Франції від початку війни до грудня 1916 року, коли його змінив генерал Роберт Нівель. У свою чергу, у травні 1917 року, Нівеля, після провалу його весняного наступу, змінив генерал Філіп Петен, який залишався головнокомандувачем до його розпуску в 1919 році. У квітні 1918 року під керівництвом генерала Фердинанда Фоша було засноване Головнокомандування союзних військ (фр. Grand Quartier Général des Armées Alliées (GQGA), яке виконувало функції головного органу управління союзних військ, що діяли на території Франції.
GQG була організована у складну серію відділів і бюро, які протягом війни часто реформувалися. Цю структуру критикували історики за неспроможність заохочувати співпрацю між відомствами та за широку внутрішню боротьбу всередині штабу. Було також занепокоєння щодо автономії та повноважень, наданих GQG. Політика Франції, викладена в 1913 році, полягала в тому, щоб дві найважливіші польові армії, північна і північно-східна, зберегли оперативну незалежність. GQG під керівництвом Жоффра прийняв контроль над цими арміями в грудні 1915 року і утримував їх доти, поки його не змінив Нівель, коли військовий міністр Жозеф Галлієні висловив занепокоєння щодо порушення довоєнної політики.
Головнокомандувачі збройними силами Франції (фр. Commandant en chef des armées françaises) (1915—1918)[ред. | ред. код]
| # | Фото | Ім'я (роки життя) | Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Жозеф Жоффр (фр. Joseph Joffre) (12 січня 1852 — 3 січня 1931) | генералісимус[Прим. 1] | 2 грудня 1915 — 17 грудня 1916 |
| 2 |  | Робер Нівель (фр. Robert Nivelle) (15 жовтня 1856 — 22 березня 1924) | дивізійний генерал | 17 грудня 1916 — 15 травня 1917 |
| 3 | .jpg) | Філіпп Петен (фр. Philippe Pétain) (24 квітня 1856 — 23 липня 1951) | маршал Франції | 17 травня 1917 — 28 березня 1918 |
Організаційно-штатна структура Головнокомандування та розподіл функцій[ред. | ред. код]
| Головна функція | серпень 1914 | після 11 грудня 1915 | 13 грудня 1916 | 1 січня 1917 | лютий 1917 | після 17 травня 1917 | лютий 1918 | березень 1918 | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Організація, кадри та оснащення | 1-ше бюро | |||||||||
| Інформаційно-аналітичне забезпечення | 2-ге бюро | Бюро спеціальних служб | ||||||||
| Розвідка, цензура та контррозвідка | 2-ге бюро | 5-те бюро | 2-ге бюро | |||||||
| Цивільно-військове співробітництво | — | Секція по цивільно-військовому співробітництву | ||||||||
| Криптографія | — | Бюро спеціальних служб | 3-тє бюро | |||||||
| Військові операції | 3-тє бюро | |||||||||
| Телеграф та взаємодія | — | Бюро аеронавтики, телеграфії та взаємодії | 3-тє бюро | |||||||
| Аеронавтика | — | Бюро аеронавтики | ||||||||
| ППО | — | Бюро аеронавтики | ||||||||
| Транспорт, зв'язок та забезпечення | 4-те бюро[Прим. 2] | |||||||||
| Північна армія | Окрема структура | Бюро Північної армії | Окрема структура | |||||||
| Північно-Східна армія | Окрема структура | Бюро Північно-Східної армії | Окрема структура | |||||||
| Зовнішні театри війни | Військове міністерство | Бюро зовнішніх театрів війни | Військове міністерство | |||||||
| Медичні служби | — | Бюро служб здоров'я | ||||||||
Див. також[ред. | ред. код]
- Ставка Верховного головнокомандувача (Російська імперія)
- Начальник Генерального штабу (Німеччина)
- Начальник Генерального штабу (Австро-Угорщина)
- Начальник Генерального штабу (Франція)
- Начальник Генерального штабу (Російська імперія)
- Ставка Верховного Головнокомандування
Примітки[ред. | ред. код]
- Джерела
- Виноски
- ↑ Також маршал Франції.
- ↑ іноді звалося Директорат тилу (фр. Direction de l'Arrière)
Література[ред. | ред. код]
- Edmonds, J. E. (1991) [1948]. Military Operations France and Belgium 1917: 7 June — 10 November. Messines and Third Ypres (Passchendaele). History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence. Vol. II (Imperial War Museum and Battery Press ed.). London: HMSO. p. xxii. ISBN 0-89839-166-0.
- Claude Franc, Le Haut-commandement français sur le front occidental, Saint-Cloud, SOTECA 14-18, 2012, 464 p. (ISBN 978-2-9163-8578-5).
