Глущенко Леонід Федорович — Вікіпедія

Глущенко Леонід Федорович
Народився 16 квітня 1926(1926-04-16)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер 2 жовтня 1986(1986-10-02) (60 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден «Знак Пошани»

Леонід Федорович Глущенко (нар. 16 квітня 1926(19260416), місто Харків, тепер Харківської області — 2 жовтня 1986, місто Харків) — український радянський діяч, новатор виробництва, слюсар-лекальник Харківського електромеханічного заводу, Герой Соціалістичної Праці (20.04.1971). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1986 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в робітничій родині. У 1941 році закінчив Харківський машинобудівний технікум, який був евакуйований після початку німецько-радянської війни до міста Чебоксари Чуваської АРСР.

Трудову діяльність розпочав у грудні 1941 року слюсарем-лекальником заводу № 654 «Електрик» Народного комісаріату електропромисловості СРСР в місті Чебоксарах.

З січня 1950 року працював слюсарем-лекальником, слюсарем-інструментальником Харківського електромеханічного заводу (потім — виробничого об'єднання «Харківський електромеханічний завод імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»)

Член КПРС з 1954 року.

У 1958 році йому було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Досяг значних успіхів у виконанні виробничих завдань, соціалістичних зобов'язань. Вніс багато цінних раціоналізаторських пропозицій.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]