French
DeutschГембицький Тит Гаврилович — Вікіпедія
| Тит Гембицький | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Тит Гембицький, актор. Фотоательє "Мариля" В. Дрозьдзєвіча в Коломиї, 1900 | ||||
| Народився | 15 січня 1842 с. Люлинці, тепер Вишнівка, Погребищенський район, Вінницька область, Україна | |||
| Помер | 23 січня 1908 (66 років) Львів, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | 1859–1905 | |||
| Дружина | Юлія Гембицька | |||
| Діти | Олена Гембицька | |||
| | ||||
Тит Гаврилович Гембицький (Гембіцький, пол. Tytus Gembicki; 15 січня 1842, с. Люлинці, тепер Вишнівка, Погребищенський район, Вінницька область, Україна — 23 січня 1908, Львів, Україна) — український актор[1][2], режисер, перекладач драматичних творів, театральний діяч. Чоловік Юлії Гембицької, батько Олени Гембицької.
Походив зі шляхетської родини.
Навчався і закінчив чотири класи в Київській гімназії. Після цього його віддали навчатися до монастиря кармелітів у Бердичеві, звідки він втік. Працював секретарем поліцмейстера в повітовому суді в Бердичеві.
Упродовж 1859—1869 років грав у польсько-російсько-українських театральних трупах на Правобережжі, зокрема з 1859 р. в трупі П. Зелінської в Бердичеві, з 1861 р. - в Києві, а з 1862 р. - у трупі Теофіла Борковського в Житомирі.
Брав участь у польському повстанні 1863 року.
В 1867 році заснував власний російсько-український театр в Хотині, однак в листопаді того ж року разом з ним приєднався до трупи Омеляна Бачинського в Кам'янці-Подільському.
У березні 1869 році переїхав до Галичини, де вступив до трупи Антіна Моленцького. Працював (з перервами) у Руському народному театрі товариства "Руська бесіда" у Львові (1869—1905; упродовж 1898—1900 — директором).
Упродовж 1872 - 1873 років виступав у польській трупі П. Возняковського, у 1873—1883 і 1885—1889 роках виступав у трупах Омеляна Бачинського.
У 1893—1896 роках тимчасово припинив виступи на сцені, осів у Сяніку, прийняв громадянство Австро-Угоорщини, працював агентом українського страхового товариства «Дністер».
Директор Руського народного театру товариства "Руська Бесіда" від 1 липня 1898 до 15 липня 1900 року.[1][2]
- Виборний («Наталка-Полтавка» Івана Котляревського),
- Пузир («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого),
- Городничий («Ревізор» Миколи Гоголя),
- Семен ("Гнат Приблуда" Сидора Воробкевича)
Автор нарису «Історія основаня і розвою русько-народного театру в Галичині» (Коломия: Друкарня М. Білоуса, 1904).
Переклав українською мовою кілька п'єс зарубіжних драматургів, зокрема драми С. Мозенталя "Бойки" (з німецької) та Я. Галясевича "Сокільська дебра" (з польської).[3]
Дружина — Юлія. Донька — Олена (1870, Львів — близько 1936, там само), акторка.
- ↑ а б [1]Гембицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 293. — ISBN 5-88500-071-9
- ↑ а б Tytus Gembicki. Encyklopedia teatru polskiego (польською) . Instytut Teatralny im. Zbigniewa Raszewskiego. 2016. Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Пилипчук, Ростислав (2019). Історія українського театру (від витоків до кінця ХІХ ст.). Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка. с. 327. ISBN 978-617-10-0507-5.
- Гембицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 293 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Дем'янова І. Гембицький Тит Гаврилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 341–343. — ISBN 966-528-197-6.
- Пилипчук Р. Історія українського театру (від витоків до кінця ХІХ ст.) Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. 356 с. + 32 с. іл. ISBN 978-617-10-0507-5
- Чарнецький С. Історія українського театру в Галичині. Нариси, статті, матеріали, світлини. Львів: Літопис, 2014. 584 с. + 106 с. ілюстр. ISBN 978-966-8853-44-9
- Гембицький Тит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Tytus Gembicki [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)