French
DeutschГанс Шолль (астроном) — Вікіпедія
| Ганс Шолль | |
|---|---|
| Народився | 14 листопада 1942 (81 рік) Гайдельберг, Баденська республіка, Третій Рейх |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | астроном |
| Заклад | Côte d'Azur Observatoryd |
Ганс Шолль (нар. 1942) — німецький астроном, який працював в Астрономічному дослідницькому інституті в Гайдельберзі (Німеччина) та в Обсерваторії Лазурового берега[en] в Ніцці (Франція)[1]. У 1999 році він був членом команди, яка відкрила три супутники Урана — Просперо, Сетебос і Стефано[2]. Протягом 2003—2005 років він також відкрив 55 малих планет разом з італійським астрономом Андреа Боаттіні в обсерваторії Ла-Сілья на півночі Чилі[3].
Шолль відомий своїми теоретичними роботами про орбіти малих планет. Він вивчав орбітальний резонанс зовнішніх астероїдів головного поясу, а також орбіти 2062 Атона, навколоземного об'єкта, та 2060 Хірона, кентавра та комети. Його дослідження малих планет включали визначення мас астероїдів, дослідження лібрації, участь в космічних місіях.
На його честь названо астероїд головного поясу 2959 Шоль, відкритий англо-американським астрономом Едвардом Бовелом у 1983 році[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Schmadel, Lutz D. (2007). (2959) Scholl. Dictionary of Minor Planet Names – (2959) Scholl. Springer Berlin Heidelberg. с. 243—244. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_2960. ISBN 978-3-540-00238-3.
- ↑ Gladman, B.; Kavelaars, JJ; Holman, M.; Petit, J.-M.; Scholl, H.; Nicholson, P. та ін. (September 2000). The Discovery of Uranus XIX, XX, and XXI. Icarus. 147 (1): 320—324. Bibcode:2000Icar..147..320G. doi:10.1006/icar.2000.6463.
- ↑ Minor Planet Discoverers (by number). Minor Planet Center. 25 October 2018. Процитовано 18 February 2019.