French
DeutschПросперо (супутник) — Вікіпедія
| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 18 липня 1999 |
| Відкривач(і) | Кавеларс, Гледман, Холман, Петі, Шолль |
| Планета | Уран |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 16,276 млн[1] км |
| Орбітальний період | 1978,37[1] діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,4445[1] |
| Нахил орбіти | 151,830°[1]° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | 25 км |
| Площа поверхні | 8000 км² |
| Маса | 8,5× 1016 кг |
| Густина | 1,3 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | 0,0063 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,007 км/с |
| Альбедо | 0,04 |
| Температура поверхні | 65 К |
| Атмосфера | |
| Інші позначення | |
|
| |
Просперо (англ. Prospero) — нерегулярний супутник планети Урана. Обертається у зворотному напрямі.
Просперо було відкрито 18 липня 1999 року Холманом, Кавеларсом, Ґледманом, Петі, Шолль на CCD-зображеннях, отриманих на 3,5-метровому телескопі Канада-Франція-Гаваї на горі Мауна-Кеа разом з Сетебосом і Стефано. Після відкриття супутник отримав тимчасові позначення S/1999 U 3 та Уран XVIII.
Після спостережень на 5-метровому телескопі обсерваторії Паранал у серпні 1999 року, а також у травні-червні 2000 року на телескопі Кіт Пік і на 2,5-метровому телескопі Ла Пальма були отримані елементи орбіти супутника.
Названий ім'ям чарівника Просперо, герцога Міланського — персонажа п'єси Вільяма Шекспіра Буря.
Елементи орбіти мають схожі риси з елементами орбіти Сікоракси і Сетебоса[2]. Припускають, що вони мають спільне походження[2]. Проте, це припущення не підтверджує колір супутника. Він нейтрально сірий і візуально (показник кольору B-V=0.80, R-V=0.39)[3] подібний з кольором Сетебоса, але відрізняється від Сікоракси (яка має ледве червонуватий відтінок).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г [1] Основні елементи орбіт супутників планет
- ↑ а б Grav, Tommy; Holman, Matthew J.; Gladman, Brett J.; Aksnes, Kaare Photometric survey of the irregular satellites, Icarus, 166, (2003), pp. 33-45. arXiv:astro-ph/0301016
- ↑ Holman M. J., Fraser W., Grav T. Photometry of Irregular Satellites of Uranus and Neptune // The Astrophysical Journal Letters — IOP Publishing, 2004. — Vol. 613, Iss. 1. — P. 77–80. — ISSN 2041-8205; 2041-8213 — doi:10.1086/424997 — arXiv:astro-ph/0405605
Посилання[ред. | ред. код]
- Просперо [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] на сайте ГАИШ.
- Эфемериды IAU-NSES [Архівовано 20 травня 2011 у Archive.is]
- Элементы орбиты NASA JPL [Архівовано 5 жовтня 2011 у WebCite]
- Prospero Profile by NASA's Solar System Exploration
- David Jewiit pages
- Scott Sheppard pages
| |||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}