Габор Обітц — Вікіпедія

	Габор Обітц
Особисті дані
Народження	18 січня 1899
	Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть	20 березня 1953 (54 роки)
	Будапешт, Угорщина
Прізвисько	Apa
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Габор Обітц у Вікісховищі

Габор Обітц (угор. Obitz Gábor, 18 січня 1899, Будапешт — 20 березня 1953, там само) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуб «Ференцварош», а також національну збірну Угорщини. Дворазовий чемпіон Угорщини і триразовий володар Кубку Угорщини. Учасник Олімпійських ігор 1924 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

В 1920 році приєднався до складу команди «Ференцварош», де одразу зумів закріпитися в основному складі і викликався до національної збірної. В 1922 році здобув з клубом Кубок Угорщини і срібні медалі чемпіонату.

В 1922 році Обітц перебрався до команди «Маккабі» (Брно), у складі якої виступав до 1925 року. Такий перехід не був чимось незвичайним для угорських гравців того часу. Клуб «Маккабі» (Брно) був створений в 1919 році і був серед числа так званих єврейських спортивних клубів, яких у цей час існувало одразу декілька у центральній Європі, наприклад, у Угорщині таким був ВАК, а у Австрії «Хакоах». «Маккабі» відрізнявся від названих клубів тим, що не виступав у місцевому чемпіонаті, а проводив міжнародні турне Європою. Клуб на цьому заробляв хороші гроші, завдяки чому платив високі зарплати своїм гравцям. Основу «Маккабі» складали футболісти з Угорщини, як євреї, так і християни. В 1924 році Обітц разом Ференцом Хірзером і кількома іншими гравцями був змушений залишити «Маккабі» після заборони від чехословацької федерації футболу заявляти до складу клубу не євреїв^[2].

Обітц перебрався до німецької команди «Гольштайн», з якою у сезоні 1925/26 років став переможцем Північної ліги, а у загальнонаціональному плей-офф дістався до півфіналу, поступившись лише майбутньому чемпіону — клубу «Фюрт»^[3]. Німці високо оцінили гру Габора і пропонували йому прийняти німецьке громадянство, щоб мати право виступати за збірну, але футболіст відмовився.

Провівши два роки в Німеччині, Обітц повернувся до «Ференцвароша», коли в Угорщині почав проводитись професіональний чемпіонат. Габор одразу закріпився в основі, граючи в лінії півзахисту разом з такими футболістами як Мартон Букові і Карой Фурманн. Двічі поспіль «Ференцварош» робив «дубль», перемагаючи в чемпіонаті і кубку країни. В 1928 році команда також здобула Кубок Мітропи, але Обітц не зіграв у жодному матчі того турніру, тому лише формально може вважатись його переможцем. З травня 1928 року і по січень 1929 року він не зіграв за «Ференцварош» жодного матчу^[4], швидше за все, через травму. У Кубку Мітропи Обітц зіграв лише один матч в 1930 році проти празької «Славії»^[5].

В 1929 році «Ференцварош» відправився у турне Південною Америкою. Протягом липня-серпня 1929 року клуб провів 14 матчів (Габор зіграв у 10 з них) проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх^[6]. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу — збірною Уругваю (щоправда, через тиждень уругвайці взяли впевнений реванш — 0:3).

Загалом у 1920—1922 і 1926—1931 роках Габор Обітц відіграв у складі «Ференцвароша» 267 матчів, у яких забив 10 м'ячів. Серед них 114 матчів і 2 м'ячі у чемпіонаті і 12 матчів і 1 гол у кубку Угорщини (з них 3 гри у фіналах)^[7].

В 1931—1932 роках Обітц грав і тренував у румунській команді АМЕФ Арад.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1921 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі проти збірної Швеції. Виступаючи за кордоном, в збірну не викликався. Винятком стали виступи на Олімпійських іграх 1924 у Франції. Збірна Угорщини в першому раунді перемогла збірну Польщі з рахунком 5:0, а у другому команда несподівано поступилась скромній збірній Єгипту з рахунком 0:3.

Після повернення на батьківщину, Обітц грав у збірній до 1930 року. Протягом кар'єри провів у формі головної команди країни 15 матчів.

Також зіграв три матчі за збірну Будапешту і п'ять неофіційних матчів за збірну, зокрема за команду угорських професіоналів^[5].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав тренувати у румунському клубі АМЕФ Арад, ще продовжуючи грати на полі. В 1932—1934 роках очолював збірну Туреччини, з якою не провів жодного офіційного матчу^[8]. Працював з командами «Любляна» і «Унгвар». В 1939 році тренував збірну Фінляндії.

Останнім місцем роботи Обітца був угорський клуб «Зуглої». В 1953 році він помер після тривалої хвороби.

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
06/11/1921	Будапешт	Угорщина	4 – 2	Швеція	товариський матч	-
18/12/1921	Будапешт	Угорщина	1 – 0	Польща	товариський матч	-
30/04/1922	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Австрія	товариський матч	-
26/05/1924	Париж	Угорщина	5 – 0	Польща	Олімпійські ігри – 1 раунд	-
29/05/1924	Сент-Овен	Угорщина	0 – 3	Єгипет	Олімпійські ігри – 1/8	-
14/11/1926	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Швеція	товариський матч	-
19/12/1926	Віго	Іспанія	4 – 2	Угорщина	товариський матч	-
10/04/1927	Відень	Австрія	6 – 0	Угорщина	товариський матч	-
24/04/1927	Прага	Чехословаччина	4 – 1	Угорщина	товариський матч	-
25/09/1927	Загреб	Югославія	5 – 1	Угорщина	товариський матч	-
25/03/1928	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Югославія	товариський матч	-
22/04/1928	Будапешт	Угорщина	2 – 0	Чехословаччина	Кубок Центральної Європи	-
06/05/1928	Будапешт	Угорщина	5 – 5	Австрія	товариський матч	-
06/10/1929	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	-
13/04/1930	Базель	Швейцарія	2 – 2	Угорщина	товариський матч	-
Усього		Матчів	15		Голів	0