Білокриницький палац — Вікіпедія

Білокриницький палац
	50°08′38″ пн. ш. 25°43′57″ сх. д. / 50.1440278° пн. ш. 25.73250° сх. д.Координати: 50°08′38″ пн. ш. 25°43′57″ сх. д. / 50.1440278° пн. ш. 25.73250° сх. д.
Статус	Пам'ятка архітектури історії археології місцевого значення
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Тернопільська область, Кременецький район, с. Білокриниця
Архітектурний стиль	Ренесанс, елементи неоготики
	Білокриницький палац (Україна)
	Білокриницький палац у Вікісховищі

Білокриницький палац — пам'ятка архітектури місцевого значення в селі Білокриниця (Кременецький район, Тернопільська область). Зараз у приміщенні палацу розташований Кременецький лісотехнічний коледж.

Архітектура[ред. | ред. код]

Палац споруджено у англо-готичному стилі, з елемантами ренесансу. На готичний стиль вказують 2 вежі із невеликими зубцями по кутах та унікальне неоготична в'їзна брама. Інтер'єр від палацу мало зберігся, але в коридорах можна побачити готичні арки.

На сьогодні збереглись фрагменти рову навколо замку.

Поруч із палацом розташований Білокриницький дендропарк.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Білокриницю — 1438 рік. Тоді ці землі належали до володінь Кременецького замку. З другої половини XVI століття Білокриниця переходить у власність князів Збаразьких, які зводять тут мурований замок. Хоча замок був укріпленим, його в 1603 році руйнують татари. Через три роки замок відбудовують. У 1617 році замок відвідує польський королевич Владислав.

У 1631 році, після смерті Юрія Збаразького, Білокриниця переходить до Вишневецьких. У 1705 році тут побував гетьман України Іван Мазепа.

У 1725 після шлюбу Уршулі-Францішки Вишневецької із Михайлом-Казимиром «Рибонькою» Радзівілом, замок переходить до роду Радзівілів. Новий власник мало дбав про фортецю, і замок потрохи занепадає. У 1806 році Радзівіли продають Білокриницю з околицями шляхтичу Колонна-Чосновському. Чосновський відновив споруду, але пожежа знищує фортецю. Більше 30 років замок був зруйнований.

У середині XIX століття нащадок Чосновського споруджує на замкових руїнах новий палац в англо-готичному стилі. Через велику вартість споруди, Чосновський збанкрутував, а в 1866 році садибу й прилеглі землі, близько 4500 десятин, купує на аукціоні Олександр Воронін, родом з Курської губернії, за 27000 рублів. Воронін вирішує заснувати господарство у приміщенні палацу, чим покращує економічну ситуацію Білокриниці. Поміщик помирає в 1890 році й згідно зі своїм заповітом похований на подвір'ї палацу. Також Воронін заповідає маєток та 180 тис. рублів скарбниці, але за умови відкриття в палаці сільськогосподарського навчального закладу для селянських дітей. У 1892 році в палаці відкривається Білокриницька трирічна рільнича школа. Опісля смерті Вороніна споруда не змінювалась.

Після радянсько-польської війни Білокриниця належала Польщі. Тут відкриті агрономічна та лісова школа, що були підрозділами Кременецького ліцею. За радянської влади діяв лісотехнічний технікум, нині — Кременецький державний лісотехнічний коледж. Разом із парком, гуртожитками та господарськими спорудами територія коледжу займає близько 32 гектарів. У приміщенні палацу влаштований невеликий музей.

Серед відомих людей, що навчались у приміщенні палацу були академік Ігор Юхновський, американський учений українського походження Олександр Грановський, архієпископ Австралії та Нової Зеландії Володимир Дідовий.

Галерея[ред. | ред. код]

Загальний вигляд
Головний вхід
Брама
Білокриницький палац, весна
Білокриницький палац

Джерела[ред. | ред. код]

Бойко В. Білокриницький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 56. — ISBN 978-966-528-318-8.

Посилання[ред. | ред. код]

Білокриницький замок-палац. 2022
Білокриниця [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
Білокриницький палац на фільмі з дрона (2018).