Бєлгород (аеропорт) — Вікіпедія

Міжнародний аеропорт «Бєлгород»
Международный аэропорт Белгород
ІАТА: BGO  • ICAO: UUOB
Загальні дані
50°38′36″ пн. ш. 36°35′24″ сх. д. / 50.64333333336077203° пн. ш. 36.59000000002777853° сх. д. / 50.64333333336077203; 36.59000000002777853Координати: 50°38′36″ пн. ш. 36°35′24″ сх. д. / 50.64333333336077203° пн. ш. 36.59000000002777853° сх. д. / 50.64333333336077203; 36.59000000002777853
Тип	цивільний
Оператор	ВАТ «Бєлгородське авіапідприємство»
Обслуговує	Росія, Бєлгородська область, Бєлгород
Розташування	Бєлгород
Висота над р. м.	224 м / 735 фт
Вебсайт	belgorodavia.ru
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) м фт 11/29 2 500 8 202 асфальтобетон 12/30 2 417 7 930 ґрунт
Статистика (2015)
Кількість пасажирів	▲ 316 000
Джерело: В 2012 году аэропорт Белгород намерен вдвое увеличить объём пассажирских перевозок(рос.)
Ідентифікатори і посилання
7730205
BGO
Бєлгород у Вікісховищі

Міжнародний Аеропорт Бєлгород (IATA: BGO, ICAO: UUOB) — аеропорт у Росії, розташований за 4 км на північ від Бєлгорода. Обслуговує Бєлгородську агломерацію, область. Аеропорт є запасним у Московській повітряній зоні. Аеропорт працює цілодобово^[1].

Летовище Білгород 2 класу, обладнане однією злітно-посадковою смугою 11/29 класу C довжиною 2 500 м і шириною 45 м. Покриття смуги — асфальтобетон, максимальна злітна вага повітряного судна — 190 тонн.

Бере повітряні судна середнього розміру Іл-76,Ту-154,Ту-204, Boeing 757, Аеробус A320 і всі легші, а також гелікоптери всіх типів. Формально це цивільне летовище, але щонайменше під час повномасштабного вторгнення військ РФ до України воно використовується для базування військової техніки^[2].

Історія[ред. | ред. код]

Стадіон був відкритий у серпні 1954 року. Ланка По-2 (3 шт.) курської авіаескадрильї перебазувалася на північну околицю Бєлгорода. Ці літаки здійснювали перевезення вантажів, пошти, медичного персоналу в райони нещодавно створеної Бєлгородської області. Штат співробітників (техніки, пілоти) не перевищував тоді 20-30 осіб.

У 1957 році в експлуатацію надходять літаки Як-12, які здатні перевозити 4 пасажири або 350 тонн вантажу. Літаки використовувалися для польотів у межах області.

У 1959-1968 роках проводиться нарощування флоту за рахунок літаків Ан-2 та Як-12. Створюються невеликі аеропорти в районах області. На підприємстві працює близько 80-90 осіб.

У 1969 році здано в експлуатацію ШЗПС. Розпочався прийом близькомагістральних літаків: Як-40, Л-410, Ан-24. Відбуваються польоти до Москви, Сочі, Анапи, Сімферополя, Полтави, Донецька. Також додалася і служба управління повітряним рухом. На підприємстві працюють 170 осіб. З 1970 року відкриваються польоти до Ростову-на-Дону, Воронежу, Краснодару, Липецька.

У 1975 році аеропорт допущений до прийому Ту-134. Відкриваються нові напрямки до Мурманську, Єкатеринбургу, Астрахані, Тюмені, Смоленська, Саратова, Маріуполя.

У 1976-1989 році розширюється географія польотів та збільшується інтенсивність рейсів. У 1981-му відбулася реконструкція ЗПС.

У 1985-1994 виконуються пасажирські рейси: Хабаровськ, Новосибірськ, Сургут, Тюмень, Мурманськ, Архангельськ, Санкт-Петербург, Рига, Мінськ, Київ, Львів, Єреван, Сочі, Одеса, Сімферополь, Калінінград, Баку, Челябінськ.

У 1995 році аеропорту присвоєно статус міжнародного. Поряд з виконанням внутрішніх рейсів почали виконуватися міжнародні польоти до Туреччини, Болгарії, Ізраїлю, Угорщини. Приймаються вантажні літаки з Індії, Китаю, Голландії, ОАЕ.

У 1998-1999 році у зв'язку з різким зменшенням попиту на пасажирські авіаперевезення та зменшенням обсягу робіт, скоротилася кількість виконуваних рейсів, а також знизилося виконання АХР.

У 2000-2001 році відновилися регулярні пасажирські перевезення, у тому числі і міжнародні. Відкриття нових рейсів: Салехард, Тюмень, Сургут, Норильськ, Єкатеринбург, Анапа, Мурманськ, Сочі, Новий Уренгой, Совєтський, Нар'ян-Мар, Архангельськ, Ізраїль, Угорщина, Кіпр, Болгарія на літаках Ту-134, Ту-154, Як-42, місткістю 70-160 пасажирів.

У квітні 2002 року «Білгородське авіапідприємство» перетворено в ФГУП «Білгородське державне авіаційне підприємство», а в грудні цього ж року перетворено у Відкрите Акціонерне Товариство «Білгородське авіапідприємство».

У 2004-2009 році завершується експлуатація власного парку повітряних суден, ліквідується льотний загін. Чисельність співробітників-270 чол. З аеропорту організовуються авіаперевезення туристів в Туреччину, Єгипет. Регулярні перевезення зводяться до мінімуму в зв'язку із зносом аеродромного покриття.

У 2010 році указом Президента Росії ВАТ «Білгородське авіапідприємство» передано з федеральної власності у власність Бєлгородської області. Розпочато масштабну реконструкцію аеропорту в м. Бєлгород.

У 2011 році проведена реконструкція ЗПС, руліжних доріжок та перону. Аеропорт допущений до прийому літаків Боїнг 737,Боїнг 737, на яких виробляються чартерні польоти до Туреччини, Іспанії, Грецію, Болгарію. Виконуються регулярні рейси до Москви, Сочі, Санкт-Петербургу та Нового Уренгоя на літаках ATR-72,CRJ-200 та Saab 340, Saab-2000 та Ту-154 відповідно. Ведеться зведення нового терміналу з пропускною здатністю 450 чол/год.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Цивільний аеропорт Білгорода був використаний російськими військовими під час повномасштабної російської агресії проти України. Принаймні в середині травня 2022 року тут були помічені вертольоти Мі-8, намети, тощо^[3].

Журналісти проєкту «Схеми» припустили, що російські військові можуть використовувати цивільний аеропорт для евакуації поранених та загиблих з зони бойових дій на Донбасі, або як перевалочний пункт для дозаправлення авіатехніки^[3].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Аеропорт «Бєлгород» має одну ЗПС з штучним асфальтобетонним покриттям довжиною 2 500 та шириною 45 метра. Максимальна злітна маса повітряного судна становить 190 тонн. Аеропорт може приймати всі вузькофюзеляжні та деякі широкофюзеляжні літаки. При максимальній завантаженості аеропорт може здійснювати до 16 злітно-посадкових операцій на годину. Класифікаційне число ЗПС (PCN) 57/F/D/X/T.^[4]

Аеровокзал являє собою одну будівлю, де поділ пасажиропотоку відбувається при проходженні реєстрації. Пропускна спроможність аеропорту становить 100 пасажирів годину. У будівлі аеропорту є готель економ-класу. Будується новий будинок аеровокзалу.

Склад пально-мастильних матеріалів має паливосховище об'ємом в 1 000 тонн. Аеропорт може здійснювати 0,7 заправок за годину, з видачею палива до 200 тонн палива на добу.

Авіакомпанії та напрямки, листопад 2020[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Події та катастрофи[ред. | ред. код]

• Докладніше: Авіакатастрофа Let L-410 під Бєлгородом 18 січня 1979 року

18 січня 1979 року, здійснюючи навчально-тренувальний політ, розбився літак Let L-410 Turbolet. Всі 3 члени екіпажу загинули.

• Докладніше: Авіакатастрофа Ан-148 у Бєлгородській області 5 березня 2011 року

5 березня 2011 року розбився літак Ан-148, виконуючи навчально-тренувальний політ. Всі 6 членів екіпажу, які знаходилися на борту, загинули.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєлгород (аеропорт)

• Бєлгород (станція)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт (рос.)
• NOAA/NWS current [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] weather observations
• ASN Accident history for UUOB [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

п о р Аеропорти Росії (категорія) Провідні (>5mln) Москва–Домодєдово Москва–Шереметьєво Москва-Внуково Новосибірськ Санкт-Петербург Сочі Єкатеринбург Середні (0.7~5mln) Архангельськ-Талаги Челябінськ Іркутськ Калінінград Казань Хабаровськ Краснодар Красноярськ Мінеральні Води Москва-Жуковський Мурманськ Нижній Новгород Омськ Перм Петропавловськ-Камчатський Ростов-на-Дону-Платов Самара Саратов Сургут Томськ Тюмень Уфа Владивосток Волгоград Воронеж Якутськ Южно-Сахалінськ Невеликі (0.3~0.7mln) Абакан Бєлгород Анадир Анапа Астрахань Барнаул Благовєщенськ Чита Кемерово Магадан Махачкала Мирний Набережні Челни Нижньовартовськ Норильськ Новий Уренгой Оренбург Салехард Сиктивкар Улан-Уде Маленькі (<0.3mln) Алдан Байкіт Бєлоярськ Богородське Братськ Бугульма Чебоксари Черський Чокурдах Єйськ Еліста Геленджик Горно-Алтайськ Грозний Ігарка Іваново Іжевськ Ханти-Мансійськ Кіров Кагалим Котлас Красноярськ–Черемшанка Курган Кизил Магнітогорськ Надим Нальчик Нар'ян-Мар Новокузнецьк Назрань Нерюнгрі Ноябрськ Нягань Орськ Пенза Петрозаводськ Певек Підкам'яна Тунгуска Бухта Провідєнія Псков Сабетта Соловки Совєтський Ставрополь Талакан Тамбов Тіксі Туруханськ Удачний Ухта Ульяновськ-Баратаєвка Ульяновськ-Східний Урай Усинськ Усть-Кут Ванавара Владикавказ Воркута Ярославль Южно-Курильськ Не мають регулярних авіаперевезень Амдерма Бійськ Діксон Магдагачі Москва–Остаф'єво Охотськ Смоленськ Тилічікі Тура Тюмень–Плеханово Саров Не діючі Казань-2 Майкоп Москва–Биково Новгород–Юр'єво Ростов-на-Дону Ст Петербург–Ржевка Саратов-Центральний