Бухарські євреї — Вікіпедія

Бухарські євреї (інакше: середньоазійські євреї, бухорі, ісроїл або яхуді) — єврейська етнолінгвістична група (громада) у Середній Азії.

Найменування «бухарські євреї» закріпилось за членами громади тому, що до завоювання Російською імперією Середньої Азії значна частина громади проживала на території Бухарського ханства. Самі́ бухарські євреї називають себе ісроїл або яхуді.

До 1970-х бухарські євреї жили в Середній Азії, переважно в Узбецькій та Таджицькій РСР. Основними місцями проживання бухарських євреїв (у нисхідному порядку оцінкової чисельності) були міста Самарканд, Ташкент, Душанбе, Бухара, Коканд, Андижан, Маргілан, Хатирчі, Шахрисабз.

Нині значне число євреїв — вихідців з бухарсько-єврейської громади живе в Ізраїлі.

Джерело[ред. | ред. код]

Бухарські євреї // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Гайсина Лилия, Бухарские евреи: как они появились в Центральной Азии? [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.], 2015 // «OpenAsia».(рос.)

Відео

Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.