Беттані Г'юз — Вікіпедія

Беттані Г'юз
англ. Bettany Hughes
Народилася 1967(1967)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність історикиня, класицистка, телеведуча, викладачка університету
Галузь античність[1]
Alma mater Коледж святої Хільдиd і середня школа «Ноттінг Гілл і Ілінг»d
Знання мов англійська
Батько Пітер Г'юзd
Брати, сестри Саймон Г'юз[d]
Нагороди
IMDb ID 1655796
Сайт bettanyhughes.co.uk

Беттані Мері Г'юз (англ. Bettany Mary Hughes; нар. 1967(1967)[3][4], Лондон, Англія) — англійський історик, письменниця та телеведуча, що спеціалізується на античності. Її книги присвячені історії та міфам античності, а також історії Стамбула. Активно заохочує викладання антикознавства в школах Великої Британії. 2019 року відзначена орденом Британської імперії.

Ранні роки життя, освіта та кар'єра[ред. | ред. код]

Виросла в Західному Лондоні[en][5]. Здобула освіту в середній школі «Ноттінг Гілл і Ілінг» та коледжі святої Хільди[en] Оксфордського університету, який закінчила зі ступенем з історії Стародавнього світу та Нового часу[6].

Беттані запрошений науковий співробітник Королівського коледжу Лондона, почесний співробітник Кардіфського університету та почесний доктор Йоркського університету[en][7].

Беттані Г'юз розмовляє з Ральфом Джексоном (куратором романо-британських колекцій Британського музею) під час зйомок фільму «Таємні скарби Британії» в Британському музеї

У доробку Г'юз документальні фільми та серіали з історії стародавнього світу і нового часу. 2009 року нагороджена спеціальною нагородою Наомі Саргант за досконалість в освітньому мовленні[8], а 2012 року нагороджена «медаллю Медлікотта» за служіння історії від Історичної асоціації, почесним членом якої вона є[9].

У 2011 році очолила журі Жіночої літературної премії[10], єдиної щорічної нагороди Великої Британії за найкращий роман, написаний англійською мовою жінками будь якої національності[11].

Беттані покровитель благодійної організації «The Iris Project», яка сприяє вивченню латини та грецької мови у школах Великої Британії[12]. Також вона почесний покровитель національної кампанії «Classics for All», мета якої повернення класичних мов та вивчення давніх цивілізацій у державних школах[13]. Вона є радником «Фонду науки, технологій та цивілізації», мета якого — сприяння масштабним спільним проєктам між Сходом та Заходом[14].

У 2014 році вона стала «шановним другом» (англ. Distinguished Friend) Оксфордського університету[15]. Член Лондонського товариства антикварів[en] з 3 березня 2017 року[16]. 2019 року відзначена орденом Британської імперії за служіння історії[17].

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

Пітер Г'юз, батько Беттані, був актором. Брат Саймон — гравець у крикет та журналіст. Одружена з Адріаном Евансом; подружжя має двох дітей[18]. Вегетаріанка[19].

Книги[ред. | ред. код]

В доробку має 4 книги:

  • Hughes, Bettany (2005). Helen of Troy : goddess, princess, whore. London. ISBN 9781845952143.[20]
  • Hughes, Bettany (2010). The hemlock cup : Socrates, Athens and the search for the good life. London: Vintage Books. ISBN 9780099554059.[21]
  • Hughes, Bettany (2017). Istanbul : a tale of three cities. London. ISBN 9781780224732.[22]
  • Hughes, Bettany (2019). Venus & Aphrodite : history of a goddess. London. ISBN 9781474610360.[23]

Книга «The Hemlock Cup» увійшла до списку бестселерів «Нью-Йорк таймс», обрана «Книгою року» Дейлі телеграф[24], і представлена як «Книга тижня» на радіостанції BBC Radio 4[25]. Книга потрапила у короткий список премії гільдії письменників Великої Британії[26].

Огляд книги «Istanbul: a tale of three cities» (укр. Стамбул: історія трьох міст) виходив у часописі «The New York Review of Books»[27].

Телепрограми[ред. | ред. код]

Беттані Г'юз автор та ведуча низки документальних телепрограм з історії стародавнього світу та нового часу: цикл з 7 випусків «Стародавній світ» (англ. «The Ancient World») (2002—2010)[28], «Таємні скарби Британії» (англ. «Britain's Secret Treasures») (2012—2013)[29], «Геній Стародавнього світу» (англ. «Genius of the Ancient World») (2015)[30], «Ніл: Велична річка Єгипту» (англ. «The Nile: Egypt's Great River») (2019)[31] та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. https://www.telegraph.co.uk/news/celebritynews/my-perfect-weekend/8078810/My-perfect-weekend-Bettany-Hughes-historian.html
  3. Bettany Hughes. British Council. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  4. Bettany Mary Hugues. Companies House. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  5. About Bettany. bettanyhughes.co.uk. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  6. Bettany Hughes. st-hildas.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  7. University awards five honorary degrees. york.ac.uk. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  8. VLV Awards 2009. vlv.org.uk. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  9. The HA honours Bettany Hughes for services to History: Medlicott Medal 2012. HA News. The Historical Association. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  10. Judging. Women's Prize for Fiction. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  11. History of the prize. womensprizeforfiction.co.uk. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  12. The Iris Project - Classics in Schools and Communities. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  13. Supporters. classicsforall.org.uk. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  14. Aims & Mission. fstc.org.uk. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  15. Dr Bettany Hughes becomes a Distinguished Friend of Oxford. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  16. Prof Bettany Hughes. Society of Antiquaries of London. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  17. Supplement 62666. The London Gazette. 8 червня 2019. с. B12. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  18. My perfect weekend: Bettany Hughes, historian. telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  19. Silverman, Rosa (20 жовтня 2017). Bettany Hughes on how the 'snowflake generation' may have cracked the work-life balance. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  20. British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  21. British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  22. British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  23. British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  24. Books of the Year for Christmas: History. The Daily Telegraph. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  25. Book of the Week: The Hemlock Cup: Socrates, Athens and the Search for the Good Life. Book of the Week. BBC Radio 4. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  26. Writer's Guild Awards 2011. writersguild.org.uk. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  27. Hansen, Suzy (22 лютого 2018). Istanbul Blues. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  28. The Ancient World. DocumentaryHeaven. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  29. Waters, Florence (16 липня 2012). Bettany Hughes on Britain’s Secret Treasures. The Telegraph. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  30. Genius of the Ancient World. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  31. Parker, Alice (7 липня 2019). Bettany Hughes digs up the secrets from 900 miles of Nile. Mail Online. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]