Бен Годфрі — Вікіпедія

Ф
Бен Годфрі
Особисті дані
Повне ім'я Бенджамін Метт'ю Годфрі
Народження 15 січня 1998(1998-01-15)[1] (26 років)
  Йорк, Йорк, Північний Йоркшир[2]
Зріст 183 см
Громадянство  Англія
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Евертон»
Номер 22
Юнацькі клуби
Англія «Йорк Сіті»
Англія «Міддлсбро»
Англія «Йорк Сіті»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2016 Англія «Йорк Сіті» 12 (1)
2016–2020 Англія «Норвіч Сіті» 66 (4)
2017–2018   Англія «Шрусбері Таун» 40 (1)
2020– Англія «Евертон» 62 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2019 Англія Англія (U-20) 2 (0)
2019–2021 Англія Англія (U-21) 9 (1)
2021– Англія Англія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 березня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 березня 2023.

Бенджамін Метт'ю Годфрі (англ. Benjamin Matthew Godfrey; 15 січня 1998, Йорк, Північний Йоркшир, Англія) — англійський футболіст, захисник клубу «Евертон» та національної збірної Англії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Годфрі розпочав кар'єру в академії клубу свого рідного міста, «Йорк Сіті». У 2011 році був капітаном команди Йорка та околиць до 13 років, яка обіграла у фіналі трофея шкільних команд Англії команду Саутгемптона[3]. Влітку 2011 року Годфрі став гравцем молодіжної команди клубу «Міддлсбро»[4]. Згодом проходив перегляд у «Лідс Юнайтед» і «Шефілд Венсдей», але в результаті повернувся в «Йорк Сіті»[4].

Бен Годфрі під час виступів за «Йорк Сіті». 2015 рік.

18 серпня 2015 року дебютував в основному складі «Йорк Сіті» у матчі Ліги 2 проти «Йовіл Тауна»[5]. 14 листопада 2015 року забив свій перший гол за клуб у матчі проти «Плімут Аргайла»[6].

15 січня 2016 року Годфрі перейшов до клубу Прем'єр-ліги «Норвіч Сіті», підписавши з «канарками» контракт терміном на три з половиною роки[7]. 23 серпня 2016 року Бен дебютував за «Норвіч Сіті», вийшовши на заміну в матчі Кубка англійської ліги проти «Ковентрі Сіті», забивши свій перший гол за клуб ударом з-за меж штрафного майданчика[8]. 28 січня 2017 року дебютував у Чемпіоншипі, вийшовши на заміну у грі проти «Бірмінгем Сіті»[9]. У серпні 2017 року підписав новий чотирирічний контракт із «Норвіч Сіті»[10].

24 серпня 2017 року Годфрі віддали в оренду в клуб «Шрусбері Таун»[11], де провів весь сезон 2017/18.

У сезоні 2018/19 зумів пробитися в основу «Норвіча» та допоміг «канаркам» виграти Чемпіоншип та вийти до Прем'єр-ліги[12]. У сезоні 2019/20 взяв участь у 30 матчах «Норвіча» в АПЛ, ставши одним з основних центральних захисників команди. За підсумками сезону «канарки» посіли останнє місце і повернулися до Чемпіоншипу.

5 жовтня 2020 року Годфрі перейшов у футбольний клуб «Евертон», підписавши з командою контракт на 5 років[13]. 17 жовтня 2020 року провів свій перший матч за «Евертон», вийшовши на заміну в мерсісайдському дербі проти «Ліверпуля» (2:2). Загалом у свій перший сезон у новому клубі взяв участь у 31 матчі АПЛ. За підсумками сезону був визнаний уболівальниками найкращим молодим гравцем команди[14].

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

21 березня 2019 року дебютував у складі збірної Англії до 20 років у матчі проти Польщі[15]. Згодом виступав за молодіжну команду до 21 року, провівши там 9 ігор і був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2021 року, де англійці несподівано не вийшли з групи.

25 травня 2021 року був вперше викликаний до національної збірної Англії, потрапивши до розширеного складу команди на Євро 2020[16], однак у підсумкову заявку «трьох левів» на турнір включений не був. 2 червня 2021 року дебютував у головній збірній Англії у товариському матчі проти Австрії (1:0)[17].

Стиль гри[ред. | ред. код]

На початку кар'єри Годфрі частіше виступав на позиції опорного півзахисника, але потім почав частіше грати в ролі центрального захисника[4]. Після переходу до «Евертона» також іноді став грати на позиції крайнього захисника на обох флангах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. https://www.transfermarkt.co.uk/ben-godfrey/profil/spieler/343475
  3. Flett, Dave (24 травня 2011). York and District U13s carve out niche in city's football (англ.). York Press. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  4. а б в Flett, Dave (19 листопада 2015). West Brom, Hull City and Cardiff City running the rule over York City starlet Ben Godfrey (англ.). York Press. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 17 травня 2019.
  5. York City 1-0 Yeovil Town (англ.). BBC Sport. 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  6. York City 1-2 Plymouth Argyle (англ.). BBC Sport. 14 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  7. Canaries sign York's Ben Godfrey (англ.). Canaries.co.uk. 15 січня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  8. Norwich City 6-1 Coventry City (англ.). BBC Sport. 23 серпня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  9. Norwich City 2-0 Birmingham City (англ.). BBC Sport. 28 січня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  10. Alex Pritchard: Norwich City midfielder out for at least 12 weeks after ankle surgery (англ.). BBC Sport. 11 серпня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  11. Ben Godfrey: Shrewsbury Town sign Norwich City midfielder on loan until January (англ.). BBC Sport. 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  12. Laurence, Martin (9 квітня 2019). How did Norwich City become so dominant in the Championship? (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  13. Everton Seal Godfrey Signing (англ.). Официальный сайт ФК «Эвертон». 5 жовтня 2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  14. Everton 2020/21 Football Award Winners Revealed. Everton F.C. 21 травня 2021. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  15. England U20 — Poland U20, Mar 21, 2019 — U20 Elite League (англ.). Transfermarkt.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 17 травня 2019.
  16. Uncapped quartet in 33-man England squad. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 27 березня 2023.
  17. Saka secures England victory with first international goal. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 27 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]