Батько-Нищук Оксана Василівна — Вікіпедія

Оксана Батько-Нищук
Народилася 27 вересня 1973(1973-09-27)
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Померла 7 жовтня 2016(2016-10-07) (43 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності з 1994
Чоловік Євген Нищук
Діти Олекса
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Оксана Василівна Батько́-Нищук (27 вересня 1973(19730927), Коломия — 7 жовтня 2016, Київ)  — українська акторка. Заслужена артистка України. Дружина Євгена Нищука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народжена 27 вересня 1973 року в Коломиї Івано-Франківської області, нині Україна.

Закінчила Коломийську СШ № 1,[1] факультет театрального мистецтва Київського національного університету театрального мистецтва ім. В. Карпенка-Карого.

Дебютна роль — Мавка у виставі «Лісова пісня» Лесі Українки, завдяки цьому в 1993 році її прийняли до Національного академічного драматичного театру імені Франка.[2]

7 жовтня 2016 року Євген Нищук повідомив, що його дружина Оксана Батько-Нищук померла[3] уві сні.[4] Прощання з покійною відбулось у столичному театрі ім. Івана Франка.[5] Провести в останню дорогу прийшли прем'єр-міністр Володимир Гройсман, віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко, міський голова Києва Віталій Кличко, Людмила Денісова. Оксану поховали на Байковому кладовищі.[6]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

  • Мавка — «Лісова пісня» Лесі Українки
  • Мавпочка — «Острігайся лева» Я. Стельмаха
  • Ірина — «Три сестри» А. Чехова
  • Рене — «Маркіза де Сад» Юкіо Місіми
  • Мавра — «Брат Чичиков» за М. Гоголем
  • Корделія — «Король Лір» В. Шекспіра
  • Біс в образі прекрасної діви — «Буквар Миру» І. Сковороди
  • Та, котра сама — «Божественна самотність (Оксана)» О. Денисенка
  • Бабуся — улюблениця Д'Артаньяна — «Ех, мушкетери, мушкетери…» Є. Євтушенка
  • Джессіка — «Істерія» Террі Джонсона
  • Міріам — «Голгофа» Лесі Українки
  • знялась у короткометражному фільмі.[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік — актор, міністр культури, «голос Майдану» Євген Нищук. Син — Олекса.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Померла дружина Міністра культури — коломиянка Оксана Батько-Нищук. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  2. Пам'яті заслуженої артистки України Оксани Батько-Нищук // Культура і життя. — 2016. — № 42—43 (9—14 жовт.). — С. 21. (Пам'ять).
  3. У міністра культури померла дружина Оксана Батько-Нищук. ukranews.com. Українські новини. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016.
  4. Померла дружина міністра культури. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  5. Смерть актриси Оксани Батько-Нищук: фото з церемонії прощання. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  6. Сьогодні поховали дружину прикарпатського міністра Євгена Нищука (фото) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  7. Оксана Батько-Нищук. Биография и роли актрисы [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)