Бараневич Леонід Петрович — Вікіпедія

Леонід Петрович Бараневич
Полковник  Полковник
Загальна інформація
Народження	1880(1880) с. Радівці, Летичівський повіт, Подільська губернія
Смерть	невідомо
Військова служба
Приналежність	Російська імперія→ УНР
Нагороди та відзнаки

Леоні́д Петро́вич Баране́вич (нар. 1880, с. Радівці, Летичівський повіт Подільська губернія — н/д) — полковник Армії УНР.

Народився в с. Радівці Летичівського повіту Подільської губернії.

Станом на 1 січня 1910 р. — штабс-капітан 9-го стрілецького полку (Жмеринка), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Кавалер ордену Святого Георгія IV ступеня (за бій 23 травня 1915 р.) та Георгіївської зброї (за бій 17 серпня 1914 р.). Останнє звання у російській армії — полковник.

У 1918 р. — помічник командира 10-го пішого Липовецького полку Армії Української Держави. У 1920—1921 рр. служив у 1-й Запорізькій дивізії Армії УНР. Інвалід (не мав лівої ноги). Подальша доля невідома.

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.