Александров Юрій Володимирович — Вікіпедія

Александров Юрій Володимирович
Народився 20 січня 1934(1934-01-20)
Херсон, Одеська область, Українська СРР, СРСР
Помер 24 січня 2016(2016-01-24) (82 роки)
Харків, Україна
Діяльність астрофізик
Alma mater ХДУ імені О. М. Горького (1957)
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий керівник Барабашов Микола Павлович
Відомі учні Лупішко Дмитро Федорович
Тишковець Віктор Павлович
Нагороди

Юрій Володимирович Александров (1934—2016) — радянський і український астрофізик, завідувач кафедри астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1977—2004), лауреат Премії НАН України ім. акад. М. П. Барабашова (1988)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Херсоні. У 1957 році закінчив Харківський державний університет за спеціальність «Астрономія». Після цього працював у Харківському автомобільно-дорожньому інституті (1957—1960) і Харківському вищому авіаційно-інженерному військовому училищі (1960–66)[1].

Закінчивши аспірантуру кафедри астрономії Харківського державного університету, у 1965 році захистив кандидатську дисертацію «Результати поверхневої фотографічної фотометрії Юпітера». З 1967 року працює на кафедрі астрономії Харківського університету: старшим викладачем (з 1967), доцентом (з 1968), завідувачем кафедри (з 1977), професором (з 2004)[2]. Викладав в університеті загальну й зоряну астрономію, небесну механіку, історію астрономії, теоретичну механіку[3].

Ступінь кандидата фізико-математичних наук отримав у 1966 році, звання професора у 1982 році[4].

Основні наукові результати Александрова належать до фізики планет, особливо фізики планетних атмосфер. Він визначив оптичні характеристики смуг Юпітера, визначив оптичні характеристики атмосфери Марса під час пилової бурі 1971 року, розробив фотометричні моделі Марса й Місяця, передбачив існування коричневих карликів як проміжного класу об'єктів між зірками й планетами[2].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Введение в физику планет. К., 1982;
  • Небесна механіка. К., 1994;
  • Александров Ю. В. Фізика планет. — Київ : ІЗМН, 1996. — 423 с.
  • Астрономія: Історико-методологічний нарис. К., 1999.
  • Євсюков М. М., Александров Ю. В. Хімія і геологія планет. — Харків : Крок, 2000. — 190 с. — ISBN 966-623-008-9.
  • Александров Ю. В., Шевченко В. Г. Астрофізика. — Харків : ХНУ імені В. Н.Каразіна, 2016. — 252 с. — ISBN 978-966-285-315-5.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Захожай В. А. Александров Юрій Володимирович // Енциклопедія сучасної України. — Поліграфкнига, 2001. — Т. 1.
  2. а б Бакіров В. С. (ред.). Александров Юрій Володимирович // Професори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Біобібліографічний довідник. — Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. — С. 14. — 700 прим.
  3. Список преподавателей астрономии Харьковского университета // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 186. — 500 прим.
  4. Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 15.
  5. 18751 Yualexandrov (1999 GO9) [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]. JPL Small-Body Database Browser

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бакіров В. С. (ред.). Александров Юрій Володимирович // Професори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Біобібліографічний довідник. — Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. — С. 14. — 700 прим.
  • Захожай В. А. Александров Юрій Володимирович // Енциклопедія сучасної України. — Поліграфкнига, 2001. — Т. 1.
  • Лупишко Д., Усатенко С., Швалб М. Астрономия в Харьковском университете: Указатель трудов Харьк. астрон. обсерватории и каф. астрономии за 1968–1983 гг. — Харьков : Харьковский университет, 1986.
  • Александров Юрій Володимирович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 15. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.

Посилання[ред. | ред. код]