Автогамія — Вікіпедія

Автогамія (від авто… і грец. — шлюб):

  1. Самозапилення й самозапліднення у вищих рослин. Полягає в потраплянні пилку на приймочку тієї самої квітки і наступному злитті статевих клітин — гамет, що належать одній і тій самій особині. Автогамія властива багатьом злаковим, бобовим, хрестоцвітим та ін[1].
  2. Самозапліднення в одноклітинних організмів. Полягає у злитті двох так званих генеративних ядер, що утворюються в одній клітині. Спостерігається у діатомових водоростей, слизових споровиків, деяких амеб та ін.
  3. Самозапліднення при синхронному гермафродитизмі у деяких тварин (нематоди, деякі гельмінти)[2].

При автогамії як найтіснішій формі інбридингу відбувається злиття однакових гамонтів. При цьому можливі два випадки: гамонт утворює або статеві клітини, які зливаються між собою — цитогамна автогамія, або тільки статеві ядра, які парами об'єднуються в синкаріон — аутогамна автогамія[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Автогамія на сайті «Лексика». Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 липня 2010.
  2. Про автогамію на сайті «Словник net»[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Про автогамію на сайті «Словник морфологічних термінів». Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]