Гамета — Вікіпедія

Гамета
Зображення
Розвивається з Гоноцитd
Продукується гаметангій
Протилежне спора
Гамети самця і самиці перед взаємодією.

Гамета (грец. γαμέτης gametes — чоловік та γαμετή gamete — дружина) — спеціалізована статева клітина, що має гаплоїдний (половинний — порівняно з соматичними клітинами) набір хромосом та слугує засобом статевого розмноження[1]. При злитті з іншою гаметою під час запліднення (при копуляції) формує зиготу, що є базою нового організму; відновлюється диплоїдність організму.

Гамети можуть мати різні варіації в будові та особливостях життєвого циклу залежно від виду статевого розмноження, для якого вони застосовуються організмами:

  • ізогамія — гамети обох організмів однакові за розмірами і обидві рухливі;
  • анізогамія — гамети неоднакові за розмірами, але обидві теж рухливі;
  • оогамія — остаточне розділення гамет за статтю організму-продуцента: жіноча гамета (яйцеклітина) — значно перевищує чоловічу за розмірами, нерухлива, чоловіча (сперматозоїд) — мала, рухлива.

Гамети формуються шляхом гаметогенезу (оогенезу та сперматогенезу відповідно).

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. gamete | Definition, Formation, Examples, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 20 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]