Іонік (архітектура) — Вікіпедія

Іоніки

Іо́нік, о́ви (від лат. ovum — «яйце»), воло́ві о́чі — рельєфний орнамент у класичній та неокласичній архітектурі.

Опис[ред. | ред. код]

Іонік — архітектурний орнамент з повторюваним мотивом у вигляді яйцеподібних опуклостей (еліпсоїдів) на капітелях і карнизах іонічного і коринфського ордерів.

Іоніки переважно застосовують для декорування карнизів і зв'язків між окремими частинами антаблемента в давньогрецьких і давньоримських ордерах, а також в архітектурі Відродження. У разі вузьких проміжків яйцеподібні опуклості відокремлені стрілкою, а у разі широких — листями аканта. Ови, оточені листям, називаються квітковими (фр. oves fleuronnés).

Див. також[ред. | ред. код]

Бичаче око

Бібліографія[ред. | ред. код]

Lewis, Philippa; G. Darley (1986). Dictionary of Ornament. New York: Pantheon. с. 116. ISBN 0-394-50931-5.
Mały słownik sztuk plastycznych. Warszawa: Wiedza Powszechna. с. 326. ISBN 83-214-0590-8.