Івано-Франківськ (аеропорт) — Вікіпедія

Ivano-Frankivsk International Airport
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»
ІАТА: IFO  • ICAO: UKLI
Загальні дані
48°53′03″ пн. ш. 24°41′10″ сх. д. / 48.884166666694774506° пн. ш. 24.686111111138779° сх. д. / 48.884166666694774506; 24.686111111138779Координати: 48°53′03″ пн. ш. 24°41′10″ сх. д. / 48.884166666694774506° пн. ш. 24.686111111138779° сх. д. / 48.884166666694774506; 24.686111111138779
Тип	цивільний/військовий
Обслуговує	Івано-Франківськ
Розташування	Івано-Франківськ, Україна
Висота над р. м.	280 м / 919 фт
Вебсайт	ifo.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) фт м 10/28 8226 2507 бетон, 25/r/a/x/t
Статистика (2021)
Кількість пасажирів	▲31 831
Ідентифікатори і посилання
6300962
IFO Показати на мапі Україна IFO Показати на мапі Івано-Франківська область
Івано-Франківськ у Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» (IATA: IFO, ICAO: UKLI) — аеропорт, розташований за 4,4 км від центру Івано-Франківська, має статус міжнародного з 1992 року. Максимальна пропускна спроможність аеропорту — 150 пас. на приліт та 150 пас. на виліт за годину.

16 липня 2020 року аеропорт відновив свою роботу^[1].

Під час російського вторгнення в Україну аеропорт Івано-Франківська тричі обстрілювали ракетами. Перший удар був нанесений росіянами вранці 24 лютого 2022 року з метою знищення споруд ППО. Другий обстріл відбувся 11 березня^[2], третій — 13 березня. Ціллю другого та третього обстрілів була злітно-посадкова смуга, здатна обслуговувати військові та транспортні літаки. Внаслідок обстрілів інфраструктура аеропорту була повністю знищена^[3].

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Аеропорт складається з одного пасажирського терміналу (аеровокзал), аеродрому, більше трьох десятків ангарів для винищувачів МіГ-29, диспетчерської вежі, паливної бази та інших структур. Аеродром має дві злітно-посадкові смуги довжиною 2507×44 м і 1928 м, друга смуга зараз використовується як стоянка для 114 бригади тактичної авіації Військово-Повітряних Сил України.

Строк дії сертифіката ― до 15.10.2019 р.

Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» належить до аеропортів класу «B», індекс 6 (код 4C) з обмеженнями. PCN Злітно-посадкова смуга ― 25/R/А/Х/T^[4]. Здійснює функції запасного аеродрому для Львова та Чернівців^[5]. Аеропорт обладнаний для прийому і обслуговування літаків за першою категорією ІКАО. Аеропорт здатний приймати середньомагістральні літаки A320^[6] і Boeing-737^[5], а також McDonnell Douglas DC-9, MD 82, Ту-154^[6], Іл-76^[6], Як-40^[5], Як-42, Ту-134^[5], Ан-24^[5], Ан-12^[5] а також вертольоти і гвинтокрили всіх типів.

Історія[ред. | ред. код]

• 1959 — У травні здійснено перший пасажирський політ екіпажу літака Іл-12 за маршрутом Станіслав — Москва. За рік було перевезено цивільною авіацією 2655 пасажирів;

Термінал спроєктовано фахівцями Івано-Франківської філії підприємства Діпромісто. Архітектором прив'язки стала Тамара Млинко. Першу версію аеровокзалу було збудовано у 1962 р.. Для пасажирів були облаштовані зали очікування, кімнати для відпочинку та кафе. Під час відкриття була присутня інженерка Укрголовмісцевпрому (Укрголовпобут^[7]) Білик (ініціали невідомі, в сюжеті показана, сидячи за столом). Також мав місце виступ поета Полікарпа Шабатина, що очікував посадки на літак до Ужгорода. Термінал був розрахований обслужити до 300 пасажирів на добу і перевезення до 10 тонн вантажу.

• 1975 — Івано-Франківський аеропорт надав послуги 210 000 пасажирам;
• 1983 ― здано в експлуатацію поточний аеровокзал у «псевдогуцульському стилі»^[8];
• 1981—1982 ― здано в експлуатацію сучасну споруду аеровокзалу. За інформацією Тамари Медведик, яка займалася проктними роботами та оплатою, проектував Київський інститут «Аеропроект», ГАПом був Маримуха. Будувало споруду СУ-53 Минмонтажспецстрой.
• 1990 25 грудня — введена в дію штучна злітно-посадкова смуга аеропорту, що дало можливість приймати літаки першого класу.
• 1992 — Івано-Франківському аеропорту надано статус міжнародного.
• 22 травня 1993 року — в Івано-Франківському аеропорту вперше приземлився пасажирський літак «Боїнг-737», відкрито першу міжнародну авіалінію Івано-Франківськ ― Манчестер (Велика Британія).
• 2010 1 червня ― підписання договору про концесію з ТзОВ «Скорзонера» та Івано-Франківською ОДА терміном на 30 років.
• Початок 2010-х рр. На замовлення концесіонера ІФ філія Діпромісто виконало проект з приводу реконструкції приміщень терміналу (опалення, встановлення крісел тощо).
• 2015. В жовтні Дніпроавіа відкрило новий рейс на Відень.^[9]
• 30 березня 2016 року. Новий рейс до Стамбулу.
• 24/26 червня 2016 МАУ відкрила сезонні рейси в Іспанію (Аліканте і Валенсія).

Інциденти[ред. | ред. код]

Спроба викрадення літака[ред. | ред. код]

• 21 січня 1989 року — спроба викрасти літак Ан-24 із 48 пасажирами на борту. Повітряний терорист вимагав змінити курс на Швецію^[10].

Однак, як пізніше виявилося, терорист, 32-річний мешканець міста Копейська Челябінської області Сергій Максимович Земсков, був психічно хворим і психіатрична експертиза визнала його неосудним.^[11][10]

Відмова в обслуговуванні[ред. | ред. код]

Після запровадження турецькою авіакомпанією Turkish Airlines 30.03.16 р. регулярних рейсів до Стамбула (літаками Airbus А319 з максимальною злітною вагою понад 50 тон) комісія аеродрому видала акт обстеження злітної змуги, у якому констатувала тріщини та лущення бетону покриття.^[12] Згідно даного акта, операції злету та посадки для повітряних суден з максимальною злітною вагою понад 50 тон заборонені в зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт. В зв'язку з даним актом рейси турецького перевізника були зупинені спочатку до 01.06.16, а потім і на невизначений термін.^[13] Пізніше турецький перевізник заявив про можливість відновлення рейсів засобом легших Embraer-195^[14] або Embraer-145, які використовуються українськими компаніями Дніпроавіа та МАУ і чиї характеристики не підпадають під дію згаданого акта. Однак сполучення не відновлене до сьогоднішнього дня.

15 серпня 2016 р. Державіаслужба повідомила про виявлення порушень умов рівного обслуговування авіакомпаній у аеропорту^[15] після проведеної неї перевірки і подальше звернення до АМКУ з приводу порушення антимонопольного законодавства експлуатантом аеропорту.

Директор аеропорту Петро Осипенко стверджує, що обмеження по максимальній посадковій масі на посадку встановили військові:

«Турків ніхто не виганяв, — пояснює Петро Осипенко. — Ми орендуємо злітно-посадкову смугу у військової частини, до речі, платимо 50-60 тис. грн щомісяця. „Турецькі авіалінії“ літали до нас на великих аеробусах А319, які мають вагу до 70 тонн. За кілька тижнів польотів доріжка почала просідати і тріскати. Військова частина зменшила нам посадкову вагу до 50 тонн. Ми про це повідомили турків. Їм стало економічно не вигідно літати меншими літаками і вони пішли. Це було їхнє рішення. МАУ теж довелося літати меншими літаками».^[16]

Авіакомпанії та напрямки[ред. | ред. код]

В аеропорт літали «Аеросвіт» та «ДніпроАвіа», зараз ― «Міжнародні авіалінії України», «Роза Вітрів», до заборони рейсів з Росії ― також «UTair».

З 30.03.16 запроваджено щоденний рейс зі Стамбула (Туреччина) авіакомпанії «Турецькі авіалінії», однак невдовзі скасовано через стан злітно-посадкової смуги і відмову аеродрому приймати типи повітряні судна, максимальна злітна маса яких перевищує 50 тон^[12][14].

Про намір почати польоти в аеропорт Івано-Франківську розповіли в найбільшому лоукостері Європи Ryanair. Завдяки угоді «Відкрите небо» з ЄС авіакомпанія зможе літати з Івано-франківську без обмежень. Але у Ryanair є вимога — реконструкція злітно-посадкової смуги. В разі реконструкції в аеропорт почнуть польоти 5 популярних авіакомпаній: SkyUp Airlines, Ryanair, Turkish Airlines, Wizz Air, LOT.

Інфраструктура аеродрому[ред. | ред. код]

За 2009 рік Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ обслужив загалом 96,0 тис. пасажирів. «ДніпроАвіа» — найбільший перевізник в аеропорту Івано-Франківська.

Загальна площа виробничих приміщень аеропорту становить 15206 м²^[5]. Площа приміщень аеропорту — 16587,4 м², площа земельної ділянки — 19,6685 га.

Оціночна вартість станом на 2006 р.— 36 715 тис. грн.

На злітно-посадковій смузі встановлена світлосигнальна система типу ССО ВМІ типу «Свеча-3» з магнітним курсом посадки 98°/278°, а також система візуальної індикації PAPI-L з кутом глісади 3,0°.

Рівень необхідного пожежного захисту ― категорія 7.

На аеродромі встановлена система інструментальної посадки ILS Cat I^[17], також є радіопередавачі для посадок в режимі VOR та NDB.

Кількість пасажирів[ред. | ред. код]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.

Форма власності та орендарі[ред. | ред. код]

У 2002 році аеропорт був переданий у комунальну власність, і його спочатку орендувало ПП «Явсон», а з 2005-го — ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», договір з яким закінчився 2013 року.

У березні 2010 ТзОВ «Скорзонера» виграла право на концесію аеропорту терміном на 30 років у ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»^[21][22].

До 2011 «Скорзонера» планувало в рамках розвитку «Буковеля» збільшити число туристів, які прибували б через летовище до Буковеля — до 10-12 тис. пасажирів на рік^[23]. Також «Скорзонера» розраховувала на збільшення пасажиропотоку під час чемпіонату Євро-2012 — Івано-Франківський аеропорт є запасним для Львова^[6].

Перспективи аеропорту[ред. | ред. код]

До Євро-2012 та в рамках регіонального розвитку Івано-Франківської області планувалась реконструкція злітної смуги летовища, яка залишається у державній власності, оскільки є смугою спільного базування цивільної і військової авіації. Планувалось збільшення довжини злітної смуги до 3.700 метрів^[24] та встановлення нового покриття для прийому літаків вантажопідйомністю до 600 тонн^[24][25]. Окремо планувалось будівництво вантажного терміналу аеропорту, який стане елементом зведення в Івано-Франківську логістичного центру державного значення^[24][25].

Також планувалось встановлення сучасного світлосигнального обладнання, щоб аеропорт зміг приймати повітряні судна в будь-який час доби за будь-яких метеорологічних умов^[5]. До необхідних покращень можна віднести ремонт перону, придбання нової автомобільної техніки (в тому числі снігоприбиральної) і облаштування додаткових стоянок для літаків.

ТзОВ «Скорзонера» плани по модернізації приміщень аеровокзалу (терміналу) ще не розголошувало, однак станом на 2017 р. розроблено кілька варіантів комп'ютерного макету реконструйованого терміналу, що винесено на розсуд громадськості для вибору найбільш привабливого.

Плани реконструкції[ред. | ред. код]

Згідно з Державною цільовою програмою розвитку аеропортів до 2023 р. [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] для Івано-Франківського летовища не передбачено державного фінансування.

Однак Міністерство інфраструктури України опублікувало перелік інвестиційних проектів [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.], де серед об'єктів ІІ черги пріоритетності враховано Івано-Франківський аеропорт.

1. Виготовлення проекту та проведення робіт по реконструкції аеровокзалу та аеродрому (модернізація систем електрозабезпечення, заміна світлосигнального обладнання, ремонт перону, узбіч та руліжних доріжок, заміна периметрової огорожі, будівництво внутрішньої аеродромної дороги, аварійно-рятувальної станції, реконструкція ШЗПС).

2. Придбання спецтехніки та обладнання для обслуговування ПС, інструментальної системи посадки, аеродромного локатора.

Протягом 2018-2020 рр. передбачено залучити фінансування на суму 66,18 млн євро. Серед джерел фінансування ― державний бюджет, місцевий бюджет, інші джерела фінансування (очевидно, концесіонер ТзОВ «Скорзонера»).

Військове використання[ред. | ред. код]

ЗСУ обслуговують у Івано-Франківському аеропорті оперативний аеродром — авіаційну базу^[26], що є самостійним багатофункціональним підрозділом повітряних сил країни. Призначенням авіабази є підготовка авіаційних підрозділів і всебічне забезпечення різних типів літаків; підготовка та ведення бойових дій з їх всебічним забезпеченням.^[27]

Летовище знаходиться в межах міста Івано-Франківськ, що стримує розростання міста в південному напрямку. В майбутньому, при зростанні кількості жителів міста нове летовище буде побудовано в розташованому неподалік селі Марківці та місті Тисмениця, де зараз зарезервована площа, або Старий Лисець^[28], як планувалось за часів СРСР.

Світлини[ред. | ред. код]

Цивільні літаки[ред. | ред. код]

Військові літаки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Аеропорти України
• Пасажиропотік аеропортів України

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івано-Франківськ (аеропорт)

• Офіційний сайт [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Параметри Аеродромів України (20.01.2017)