Вознесенськ (авіабаза) — Вікіпедія

Авіабаза Вознесенськ
ІАТА: немає  • ICAO: UKOW
Загальні дані
47°30′29″ пн. ш. 031°15′27″ сх. д. / 47.50806° пн. ш. 31.25750° сх. д. / 47.50806; 31.25750Координати: 47°30′29″ пн. ш. 031°15′27″ сх. д. / 47.50806° пн. ш. 31.25750° сх. д. / 47.50806; 31.25750
Тип військовий аеродром
Власник Міністерство оборони України
Розташування
Мартинівське,Вознесенський район, Миколаївська область, Україна
Збудований 1938
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
2500 бетон
Вознесенськ (авіабаза). Карта розташування: Україна
Вознесенськ (авіабаза)
Мапа

Авіабаза Вознесенськ (також авіабаза Мартинівка) — авіабаза України, розташована на південному сході від міста Вознесенськ, поблизу селища Мартинівське. Летовище обслуговує 15-та авіаційна комендатура (в/ч А1478). З 1959 по 2001 роки на авіабазі дислокувався 642-й гвардійський авіаційний винищувальний полк[ru].

Історія[ред. | ред. код]

До початку Другої Світової війни[ред. | ред. код]

Історія авіабази веде початок з 1938 року, коли біля селища Мартинівське було збудовано льотно-навчальне поле, де проходили тренувальні польоти.[1] В травні 1941 року в Вознесенську були сформовані 298-й винищувальний авіаційний полк[ru] та 356-та авіабаза.[2] Мартинівський аеродром слугував в якості польового аеродрому[3]. На момент початку бойових дій полк мав розпорядженні 4 І-16.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Після захоплення вознесенської авіабази німцями, протягом 12-17 серпня 1941 на летовищі базувалися штаб та 3-тя група 77-ї винищувальної ескадри «Червовий туз» на Messerschmitt Bf 109.[4]

Після Другої Світової війни[ред. | ред. код]

З 1947 по 1956 роки на аеродромі Вознесенська дислокувалися полки 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії[ru] на літаках Іл-2. Дивізія була розформована в серпні 1956 року.

У 1953 році почалося будівництво аеродрому в Мартинівці під керівництвом Бутаєва, і разом з ним будівництво військового містечка і школи.[1]

6 лютого 1959 року з аеродрому Підгородна на авіабазу передислокувався 642-й гвардійський винищувально-бомбардувальний авіаційнний полк на літаках МіГ-17 МіГ-15 та МіГ-15УТІ.

В червні 1960 року 642-й полк отримав перші винищувачі-бомбардувальники Су-7Б для проведення армійських випробувань моделі.[5] Випробування успішно завершились в жовтні 1961 року[6], підрозділ повністю перевчився на цей тип літаків і використовував їх до 1974 року.

З 1975 по 1990 роки основними літаками 642-го полку були МіГ-27(М та Б)[7] та учбовий МіГ-23УБ, а в 1989 році полк першим 5-й повітряні армії перевчився на літаки МіГ-29, які стояли на озброєнні з'єднання до розформування частини в 2003 році.[8]

З 1987 по 1990 роки 642-й полк тимчасово базувався на Тираспольському аеродромі, доки відбувався ремонт ВВП вознесенської авіабази.

В вересні 1990 року на авіабазу прибули 3-тя і 4-та ескадрильї розформованого 5-го гвардійського винищувального авіаційного полку[ru], що влились до складу 642-го полку.[9]

В жовтні 1990 року 642-й полк мав на озброєнні 53 МіГ-29 та 8 МіГ-23У.[10]

За часів незалежної України[ред. | ред. код]

21 січня 1992 року осо­бовий склад 642-го гвардійського винищувального авіаційного полку прийняв Присягу на вірність народу України.[11]

1 листопада 2003 року полк був розформований, на аеродромі залишилась авіаційна комендатура.[11]

Під час проведення навчань "Перспектива-2012" 2 літаки Су-27УБ зі 831-ї бригади тактичної авіації здійснили перебазування на аеродром Вознесенськ з авіабази Миргород.[12]

В період з 22 по 27 квітня 2013 року, під час проведення навчань “Чумацький шлях”, на аеродромі Вознесенськ було прийнято на забезпечення авіаційний підрозділ літаків Міг-29. Після перебазування літаків було організовано бойове чергування з протиповітряної оборони. Для забезпечення роботи наземної пошуково–рятувальної групи прийнято на забезпечення вертоліт Мі-8. З метою контролю проведення навчань, забезпечено посадку літака Ан-26 та переліт на вертольоті Мі-8, групи офіцерів на чолі з Начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України, під час якого проведено огляд чергових сил на аеродромі Вознесенськ.[13]

Після початку російсько-української війни[ред. | ред. код]

В липні 2014 року в ЗМІ з'явилась інформації про початок відновлення Повітряними силами ЗСУ трьох колишніх аеродромів, серед яких і Вознесенське летовище.[14]

4 серпня 2014 року Південноукраїнська АЕС передала для потреб української армії самоскиди КамАЗ-55111 і МАЗ-5336 та екскаватор АТЕК-881, техніку прийняла 15-та авіаційна комендатура. Її планувалося залучити для підтримання життєдіяльності аеродрому Вознесенськ.[15]

З 10 по 14 липня 2018 році на авіабазі Вознесенськ проходили бойові випробування гелікоптера типу Мі-8МСБ-В з оптико-електронним модулем для виявлення цілі та наведення ракети (ПМ-ЛКТ) розробки ДП НВК «Фотоприлад» під час стрільб керованою ракетою РК-2В протитанкового ракетного комплексу «Бар’єр-В», розробки та виробництва КБ «Луч».[16]

В середині вересня 2018 року були проведені льотно-методичні збори бригад тактичної авіації на базі аеродромів Кульбакіно та Вознесенськ, в ході яких були виконані пуски керованих ракет “повітря-повітря” по світловим авіабомбам САБ-500, а також бомбометання.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Моя маленька Батьківщина - Мартинівське. sites.google.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  2. ↑ Одесский военный округ 1 мая 1941 года. www.soldat.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 26 квітня 2020.
  3. ↑ Двойной огненный таран. history.ric.mil.ru. Процитовано 26 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Jagdgeschwader 77. www.ww2.dk. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 26 квітня 2020.
  5. ↑ Сайт выпускников ЕВВАУЛ - Памятники ИБА: Су-7. evvaul.com. Процитовано 26 квітня 2020.
  6. ↑ Великолепная семерка | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». vpk-news.ru. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 26 квітня 2020.
  7. ↑ МиГ-27к - Авиамузей. aviamuseum.com.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  8. ↑ МиГ-29 в мире. Часть 1. www.airwar.ru. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  9. ↑ В бой шли «старики», крещенные белорусским небом. SB.BY (ru-RU) . 6 травня 2011. Процитовано 26 квітня 2020.
  10. ↑ 642nd Guards Fighter-Bomber Aviation Regiment. www.ww2.dk. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2020.
  11. ↑ а б Легендарний Гвардійський, Братиславський, Червонопрапорний полк - Моя маленька Батьківщина - Мартинівське. sites.google.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  12. ↑ “Перспектива-2012”: два самолета Су-27УБ из Миргорода перебазировались на аэродром временного базирования “Вознесенск” (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 26 квітня 2020.
  13. ↑ Аеродром Вознесенськ бере участь у навчаннях - Новый Город (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Україна відновлює колишні військові аеродроми. Український мілітарний портал (рос.). 17 липня 2014. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  15. ↑ bmpd (6 серпня 2014). Украинские ядерщики и армия едины. bmpd. Процитовано 27 квітня 2020.
  16. ↑ Черкаські оптика з електронікою допомагають гелікоптерам ЗСУ знищувати наземні бронецілі з максимальною точністю. Архів оригіналу за 17 січня 2020.
  17. ↑ Підсумки 2018 року в авіації України. Український мілітарний портал (рос.). 28 грудня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
Діючі
Запасні
Розформовані
Примітки: 1 Перебуває на тимчасово окупованій території.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вознесенськ_(авіабаза)&oldid=42229023