French
DeutschІванов Михайло Федорович (зоотехнік) — Вікіпедія
| Іванов Михайло Федорович | |
|---|---|
| Народився | 20 вересня (2 жовтня) 1871 Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 жовтня 1935[1] (64 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | лікар ветеринарної медицини, біолог, зоотехнік, викладач університету |
| Галузь | тваринництво[2], зоотехнія[2] і animal productiond[2] |
| Alma mater | Харківська державна зооветеринарна академія |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
| Знання мов | російська[2] |
| Заклад | Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва |
| Нагороди |  |
Миха́йло Фе́дорович Івано́в (20 вересня 1871, Ялта — 29 жовтня 1935, Москва) — радянський вчений у галузі тваринництва, селекціонер, Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (1935).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1897. У цьому ж році працював дільничим лікарем в Орловській губернії. У 1898 ознайомився з тваринництвом Нідерландів, Швейцарії, Італії, прослухав курс лекцій на сільськогосподарському відділі Цюрихського політехнічного інституту.
У 1900—1913 рр. — доцент, потім професор Харківського ветеринарного інституту.
З 1914 до кінця життя — професор Московського сільськогосподарського інституту. В 1926—1930 рр. — професор Московського зоотехнічного інституту і професор Московського інституту вівчарства. У 1935 обраний членом Центрального Виконавчого Комітету СРСР.
У 1934-1935 був науковим співробітником Інституту зоології та біології ВУАН[3].
За пропозицією Іванова в 1925 була організована зоотехнічна дослідницька станція і племінна станція в «Асканії-Новій», Херсонська область, якою він завідував до кінця життя.
Науковий внесок[ред. | ред. код]
Іванов запропонував науковообґрунтовану методику і систему заходів для виведення нових і удосконалення наявних порід овець. Він вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней, а також почав роботу по виведенню нових порід овець типу корріделів, гірського меріноса і плодовитої каракульської породи овець. Іванов відкрив ряд факторів утворення і розвитку різних ознак, а також якостей каракульського смушка і розробив наукову класифікацію смушків, яка стала основою оцінки і сучасної системи племінної роботи по розведенню каракульських овець. Іванов — один із засновників зоотехнічної дослідницької роботи в СРСР.
У своїх наукових працях Іванов підкреслював величезну роль факторів годування і усього комплексу умов розведення тварин для отримання від них бажаної продуктивності.
Пам'ять[ред. | ред. код]
З 1940 ім'я Михайла Іванова носить Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства.
У 1968 заснована золота медаль імені М. Ф. Іванова, яку присуджувала Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна.
Див. також[ред. | ред. код]
- Заповідник Асканія-Нова
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Історія Національної академії наук України. 1934—1937 : Документи і матеріали [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] / упоряд. В. А. Кучмаренко [та ін.] ; відп. ред. О. С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут архівознавства. — К.: НБУВ, 2003. — 832 c.
Джерела[ред. | ред. код]
- Летучев К. П., Рябко В. М. Іванов Михайло Федорович [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Шолох Я. Л. Іванов Михайло Федорович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 400. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Иванов Михаил Фёдорович. В кн.: Лившиц, В.М., Цыганов, А.Р., Саскевич, П.А. Гордость и слава Белорусской государственной сельскохозяйственной академии.Профессора и выпускники: академики и члены-корреспонденты - Горки: 2017. - С.54-55. ISBN 978-985-467-707-1 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Діяльність академіка Іванова [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]