XIII округ Парижа — Вікіпедія

XIII округ Парижа Париж
Загальна інформація
48°49′56″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.83222222224977571° пн. ш. 2.3555555555833778° сх. д. / 48.83222222224977571; 2.3555555555833778Координати: 48°49′56″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.83222222224977571° пн. ш. 2.3555555555833778° сх. д. / 48.83222222224977571; 2.3555555555833778
Країна	Франція[1]
Адмінодиниця	Париж
Водойма	Сена[2]
Засновано	1860
Площа	7,15 квадратний кілометр
Населення	178 350 осіб (1 січня 2021)[3]
Поштовий індекс	75013
Карта
XIII округ Парижа XIII округ Парижа (Париж)
XIII округ Парижа у Вікісховищі

20 округів Парижа

17 18 19   8 9 10 11 20 16 2 3 1 4 12 ← Сена ←   7 6 5 13 15 14

13-й округ Парижа (фр. Arrondissement des Gobelins) — один з двадцяти округів Парижа. Раніше тут проживали переважно родини робітників, зараз округ відомий паризьким Чайна-Тауном, численними багатоповерхівками та мало цікавий для туристів. 13-й округ відомий новими будівлями Національної бібліотеки Франції та нещодавно відбудованим діловим кварталом Paris Rive Gauche.

Географічне положення[ред. | ред. код]

13-й округ розташований на лівому березі Сени. Він межує на заході з 14-м, на півночі з 5-м округами. У східній частині округ відділений Сеною від сусіднього 12-го округу. Площа округу становить 71,46 км ².

Населення[ред. | ред. код]

За даними 2005 року в 13-му окрузі проживають 177 900 осіб при щільності населення 24 882 чол/км ². Це становить 8,3 % паризького населення.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Округ, як і всі округу Парижа, складається з чотирьох кварталів:

• Quartier de la Salpêtrière (Квартал Сальпетрієр)
• Quartier de la Gare (Квартал Де-Ла-Гар — Вокзальний)
• Quartier de la Maison-Blanche (Квартал Де-Ла-Мезон-Бланш)
• Quartier de Croulebarbe (Квартал Крульбарб)

Органи правління[ред. | ред. код]

З 2001 року мером округу був представник Соціалістичної партії Франції Серж Бліско. У березні 2008 року йому на зміну прийшов його товариш по партії Жером Куме (Jérome Coumet).

• Адреса мерії:

1, place d'Italie

75013 Paris

Історія[ред. | ред. код]

13-й округ виник у 1860 році при розширенні кордонів французької столиці. Він складається з частин старого 12-го округу та колишніх комун Жантії (Gentilly) та Іврі-сюр-Сен. Номер 13 дістався округу тому, що інший округ, що виник одночасно з ним, зараз це 16-й округ, не захотів брати цей «нещасливий» номер.

13-й муніципальний округ став свідком деяких важливих технічних відкриттів. Так піонери авіації Пілатр де Розьє та маркіз д'Арланд приземлилися 21 листопада 1783 року на пагорбі Бют-о-Кай. З середини XIX до XX століття в 13-му окрузі активно розвивалася індустрія: в 1891 році поруч з Porte d'Ivry була відкрита перша автомобільна фабрика в світі Панар-Левассор. Також тут було споруджено шоколадну фабрику Lombart, а фабрики Say і SUDAC постачали Париж стисненим повітрям.

Частина округу, що розташована на південь від площі Італії, у другій половині XX століття зазнала значних змін. До другої світової війни Сіте Жан д'Арк Cité Jeanne d'Arc (Boulevard Vincent-Auriol) було частково оновлено. Також інші частини округу, що негативно впливали на здоров'я парижан, було відреставровано: 13-й (Boulevard Auguste-Blanqui) і 4-й (навколо Place Nationale) блоки та район Bièvre.

Проте найважливішим проєктом став так званий проєкт Italie 13. Передбачалася перебудова в дусі урбаністічних теорій Ле Корбюзьє, районів навколо Бют-о-Кай, Rue Nationale, Boulevard Vincent-Auriol аж до Porte d'Italie. У підсумку у цій частині округу виникли багатоповерхові будівлі висотою 30-100 м, особливо в районі des Olympiades.

До часу, коли проєкт Italie 13 було перервано, в середині 70-х років XX століття, тут оселилися перші біженці з В'єтнаму, які знайшли притулок у нових, здебільшого незайнятих висотках. Наступна хвиля біженців та іммігрантів з південно-східної Азії, переважно з Камбоджі та Лаосу і трохи згодом з Китаю, перетворили південну частину округу в азійський квартал Парижа (Quartier asiatique) , при цьому вдалося уникнути утворення гетто, як в інших Чайна-Таун.

Інший великий проєкт у східній частині округу розпочався на початку 90-х років з будівництвом Національної бібліотеки Франції та нового кварталу Paris Rive Gauche уздовж Сени. Відокремлений від решти частини округу залізничними коліями Вокзалу Аустерліц, квартал був з'єднаний з протилежним берегом 14-й лінією метро та пішохідним мостом імені Сімони де Бовуар, що відкрився 2006 року.

Надалі квартал повинен зайняти частину берега від Аустерлицького вокзалу до кільцевої дороги, що наразі є одним з найбільших будівельних проєктів Франції.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

• Національна бібліотека Франції
• Чайна-таун (Париж)
• Гобеленова фабрика (Manufacture des Gobelins)
• Бют-о-Кай

Вулиці та площі[ред. | ред. код]

• Вулиця Цадкіна
• Площа Італії
• Вулиця Абеля Овелака

Транспорт[ред. | ред. код]

Метро: лінії 5, 6, 7, 14
RER: лінія C
трамвай: лінія Т 87 Вокзал Аустерліц, що зв'язує Париж з південною частиною Франції.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: XIII округ Парижа

• Офіційна сторінка мерії 13-го округу [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах Facebook · Twitter Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · OpenStreetMap · Who's on First Нормативний контроль BNF: 119379804 · Freebase: /m/01r5vk · GND: 4481650-9 · ISNI: 000000010280908X · J9U: 987007557388805171 · VIAF: 153480868 · WorldCat: viaf-153480868