WMAP — Вікіпедія

Апарат для вимірювання різниці температури реліктового випромінювання
Загальна інформація
Код NSSDC 2001-027A
Організація NASA
Дата запуску 30 червня 2001, 19:46 UTC
Запущено з мису Канаверал
Засіб запуску Дельта II 7425-10
Тривалість місії 8328 діб
Маса 840 кг
Тип орбіти орбіта Лісажу
Розташування Точка Лагранжа L-2
Довжина хвилі 0,3–1,3 см
Інструменти
Камера для K-смуги 23 ГГц поле зору 52.8 кутових хвилин
Камера для Ka-смуги 33 ГГц поле зору 39.6 кутових хвилин
Камера для Q-смуги 41 ГГц поле зору 30.6 кутових хвилин
Камера для V-смуги 61 ГГц поле зору 21 кутових хвилин
Камера для W-смуги 94 ГГц поле зору 13.2 кутових хвилин

WMAP (англ. Wilkinson Microwave Anisotropy Probe — Мікрохвильової Анізотропії Зонд імені Вілкінсона) — космічний апарат для вимірювання анізотропії реліктового випромінювання по всьому небу[1][2]. Запущений 30 червня 2001 року. Спільний проєкт NASA і Принстонського університету.

В 2003 апарат MAP було перейменовано на WMAP на честь всесвітньо відомого космолога і члена команди вчених місії Давида Тодда Вілкінсона, що помер у вересні 2002 року .

Апарат перебуває поблизу точки Лагранжа L-2.

Задум і політ[ред. | ред. код]

Місія була запропонована NASA в 1995 році і в квітні 1996 року була класифікована як місія зонда середнього класу квітні 1996. 30 червня 2001 року зонд стартував з бази ВПС США на мисі Канаверал на ракеті Delta-2 по траєкторії до точки Лагранжа L-2 системи Земля-Сонце. Початково місію планували на 27 місяців (3 — на прибуття в точку L2, 24 — на спостереження), але продовжили її на багато років. Зонд збирав інформацію до 19 серпня 2010 року. 19 жовтня апарат отримав свій останній наказ і продовжить спостереження в режимі тиші доки вистачить батареї. Зонд покине точку L-2 і вийде на орбіту Сонця.

Результати та відкриття[ред. | ред. код]

Карта температур реліктового випромінювання отримана впродовж дев'яти років роботи.
Склад матерії при народженні Всесвіту і тепер
Траєкторія зонда

Команда WMAP отримала багато важливих результатів (вік Всесвіту, густина матерії) та значно збільшила точність значень космологічних параметрів.

Значення космологічних параметрів за підсумками 9 років діяльності (остаточні дані)[3]
Параметр Символ Найкращий опис
(тільки WMAP)
Найкращий опис
(WMAP + дані з інших проєктів)
Параметр Хабла (кмМпс·сек) 70.0±2.2 69.33±0.88
Вміст Баріонів 0.02264±0.00050 0.02266±0.00043
Вміст холодної темної матерії 0.1138±0.0045 0.1157±0.0023
Вміст темної енергії 0.721±0.025 0.712±0.010
Оптична глибина переіонізації 0.089±0.014 0.088±0.013
Скалярний спектральний індекс 0.972±0.013 0.971±0.010
Зміна спектрального індексу −0.037±0.028 −0.028±0.020
Амплітуда флуктуацій на 8h−1 Мпс 0.821±0.023 0.803±0.016
Вік Всесвіту (років) 13.74±0.11 13.702±0.069
Відношення тензор/скаляр < 0.43 < 0.22


Відгуки і нагороди[ред. | ред. код]

Остання інформація від WMAP позначає кінець початку нашого завдання зрозуміти Всесвіт. WMAP приніс точність в космологію і безповоротно змінив Всесвіт.

— Нобелівський лауреат 2011 року Адам Рісс

Апарат WMAP

Стівен Гокінг називає отримані WMAP докази інфляції найзахопливішим науковим проривом за час його кар'єри.

Команда WMAP отримала Премію Грубера з космології 2012-го року за «витончені вимірювання анізотропії космічного мікрохвильового випромінювання. Ці вимірювання допомогли накласти строгі обмеження на походження, вміст, вік і геометрію Всесвіту, перетворивши нашу парадигму формування структури з привабливого сценарію в точну науку.»

Команду WMAP оголошено переможцем Премії з фундаментальної фізики за 2018 рік[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wilkinson Microwave Anisotropy Probe: Огляд. Legacy Archive for Background Data Analysis (LAMBDA). Greenbelt, Maryland: NASA's High Energy Astrophysics Science Archive Research Center (HEASARC). 4 серпня 2009. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 1 травня 2010. WMAP (англ. Wilkinson Microwave Anisotropy Probe) апарат дизайновано для визначення геометрії, вмісту, та еволюції Всесвіту через побудову повної небесної карти температурної анізотропії космічного реліктового випромінювання з роздільною здатністю (FWHM) 13 кутових хвилин.
  2. Перевірка теорії Великого Вибуху. Всесвіт 101: Наш Всесвіт. NASA. липень 2009. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 1 травня 2010. Тільки за допомогою високочутливих приладів, таких як COBE та WMAP, космологи можуть зареєструвати варіації температури космічного реліктового випромінювання. Вивчаючи ці флуктуації, вчені можуть дізнатися про походження галактик та великих галактичних кластерів, вони зможуть виміряти основні критичні параметри, що застосовуються в теорії Великого Вибуху.
  3. Значення космологічних констант на основі дев'ятирічних даних (PDF). NINE-YEAR WILKINSON MICROWAVE ANISOTROPY PROBE (WMAP) OBSERVATIONS: COSMOLOGICAL PARAMETER RESULTS. 4 червня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2015.
  4. Засновану Цукербергом премію готуються отримати фізики за карту Всесвіту. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]