French
DeutschSwiss International Air Lines — Вікіпедія
 | ||||
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 31 березня 2002[1] | |||
| Базовий аеропорт | Цюрихський аеропорт | |||
| Хаби | Цюрих | |||
| Основні напрямки | Міжнародний аеропорт Женева, Міжнародний аеропорт Базель | |||
| Альянс | Star Alliance | |||
| Слоган | 'Our sign is a promise' / 'Unser Zeichen ist ein Versprechen' | |||
| Розмір флоту | 83 | |||
| Пунктів призначення | 106 [2] | |||
| Материнська компанія | Lufthansa Group[d][3] і Federal Office of Civil Aviationd[4] | |||
| Дочірні компанії | Swiss Global Air Lines, Edelweiss Air, Swiss Private Aviation і SAS[d] | |||
| Штаб-квартира | Базель, Швейцарія | |||
| Керівник | Гаррі Гохмайстер | |||
| Оборот | 5 144 000 000 € (31 грудня 2019)[5] | |||
| Кількість працівників | ▲10 531 осіб (31 грудня 2019)[5] | |||
| Сайт | www.swiss.com | |||
Swiss International Air Lines, також знана як SWISS — найбільша авіакомпанія Швейцарії, що виконує регулярні рейси до європейських країн, в Північну та Південну Америку, Африку та Азію. Член глобального авіаційного альянсу пасажирських перевезень Star Alliance. Основним вузловим аеропортом авіакомпанії є Аеропорт Цюриха, штаб-квартира розташована в аеропорту Базель-Мюлхайуз-Фрайбер, Швейцарія.
Авіакомпанія SWISS є дочірньою компанією німецького авіаперевізника Deutsche Lufthansa AG.
Історія[ред. | ред. код]
Авіакомпанія SWISS була утворена 2002 року після банкрутства національного авіаперевізника Швейцарії авіакомпанії Swissair, всі активи якої були передані керівним холдингом SAirGroup в регіональну авіакомпанію, яка також входила до складу цього холдингу. Пізніше назву Crossair було змінено на Swiss International Air Lines і 31 березня 2002 року нова авіакомпанія почала свою операційну діяльність. Спочатку SWISS перебувала у власності інвестиційних груп (61,3 %), швейцарської Конфедерації (20,3 %), кантонів та місцевого самоврядування (12,2 %) та інших приватних інвесторів (6,2 %). Своєю чергою авіакомпанії повністю належить компанія Swiss Sun і 99,9 % власності компанії Crossair Europe.
Нова авіакомпанія, як і її попередниця Swissair, продовжувала зазнавати збитків, обсяг яких до 2005 року становив 1,6 млрд доларів США.
За словами керівничого директора міжконтинентальної біржі Швейцарії Марселя Бідерманн в авіакомпанії існувало три варіанти подальшого розвитку власної діяльності: залишитися незалежним перевізником у своїй ніші авіамаршрутів, вдатися до сильного скорочення компанії або увійти до складу більшої авіакомпанії чи авіаційного холдингу. Керівництвом SWISS був обраний третій варіант, після чого почалися переговори з французько-голландською Air France-KLM, британською British Airways та німецькою Lufthansa. У зв'язку з великою заборгованістю авіакомпанії та її невизначеним майбутнім довгострокові інвестиції в SWISS видавалися вельми непривабливими. Після злиття двох авіаперевізників KLM і Air France керівництво останньої заявило, що не буде на цьому етапі розглядати пропозицію про приєднання SWISS у зв'язку із власною реорганізацією. Позитивна відповідь надійшла від Lufthansa, однак SWISS з якихось причин не захотіла продовжувати переговори з німецькою авіакомпанією. Як варіант пропозиція згода британського перевізника British Airways та їй партнерів по альянсу Oneworld, які серйозно розглядали аеропорт Цюриха як альтернативу Лондонському аеропорту Хітроу як транзитного вузла для членів альянсу Oneworld.
Після майже року перемовин авіакомпанія British Airways заблокувала рішення щодо вступу SWISS в авіаційний альянс Oneworld з причин конкуренції маршрутних мереж цих авіакомпаній на багатьох далекомагістральних напрямках. 3 червня 2004 року SWISS оголосила про своє рішення відмовитися від планів вступу в Oneworld, пояснивши це рішення небажанням інтегрувати власну бонусну програму заохочення пасажирів, що часто літають, з аналогічною програмою Executive Club авіакомпанії British Airways. Крім того, SWISS вважала, що співпраця з британцями розвиватиметься в односторонньому порядку — British Airways отримає прибуткові рейси швейцарців без жодної для них компенсації.
Пізніше SWISS дав згоду Lufthansa і став членом Star alliance. Станом на липень 2008 року в SWISS працювало 7359 осіб.
Флот[ред. | ред. код]
Станом на серпень 2017 року флот Swiss складався з таких літаків:[6]
.jpg)
| Літак | В експлуатації | Замовлення | Пасажири | Примітки | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| F | C | Y | Усього | ||||
| Airbus A319-100 | 5 | — | 0 | 60 | 48 | 108 | |
| Airbus A320-200 | 21 | — | 0 | 64 | 72 | 136 | |
| Airbus A320neo | — | 10 | Буде відомо пізніше | На заміну парку А320 | |||
| Airbus A321-100 | 6 | — | 0 | 68 | 108 | 186 | |
| Airbus A321-200 | 3 | 1 | 0 | 68 | 108 | 186 | |
| Airbus A321neo | — | 5 | Буде відомо пізніше | На заміну А321, поставка планується 2019-22 рр. | |||
| Airbus A330-300 | 14 | ― | 8 | 45 | 183 | 236 | |
| Airbus A340-300 | 7 | — | 8 | 47 | 164 | 219 | 5 бортів буде залишено і переобладнано. Решту буде замінено на Boeing 777-300ER |
| Boeing 777-300ER | 8 | 2 | 8 | 62 | 270 | 340 | Заміна А340-300 |
| Bombardier CS100 | 8 | 2 | — | 20 | 105 | 125 | На заміну А319 та А320 |
| Bombardier CS300 | 4 | 16 | — | 30 | 115 | 145 | |
| Усього | 76 | 35 | |||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [1]
- ↑ Facts and figures. Swiss.com. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 10 листопада 2013.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ https://www.lufthansagroup.com/en/chronicle.html#decade-2000
- ↑ https://www.swiss.com/ch/de/terms-conditions/imprint
- ↑ а б https://investor-relations.lufthansagroup.com/fileadmin/downloads/en/financial-reports/annual-reports/LH-AR-2019-e.pdf#page=51
- ↑ Swiss Aircraft Registry. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 20 травня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт SWISS [Архівовано 24 липня 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||
.svg){kind=small}