Sede vacante — Вікіпедія

Sede vacante
Герб
CMNS: Sede vacante у Вікісховищі
Символіка Святого Престолу в період Sede Vacante (вакантного Престолу)

Sede Vacanteлат. — «при вакантному троні, при вакантному престолі»; ablativus absolutus від sedes vacans — «вакантний престол») — період, у який Святий Престол не зайнятий легітимним головою церкви (тобто в період між смертю Папи Римського і обранням нового глави Святого Престолу і Римсько-католицької церкви).

Фаза «вакантного Престолу» починається, коли кардинал-Камерленг констатує смерть Папи в такий спосіб: тричі вдаряє покійного понтифіка срібним молоточком в лоб, і називає його ім'ям, даним йому при хрещенні, і просить відгукнутися. Після того, як Папа не відгукнувся, кардинал-Камерленго вимовляє фразу: «папа дійсно мертвий», і папський престол вступає в період Sede Vacante. У період Sede Vacante всі чиновники Римської курії позбавляються своїх посад, за винятком трьох осіб: Камерленга Римсько-католицької церкви, декана Колегії кардиналів і Великого пенітенціарія. У період Sede Vacante Святим Престолом та Римо-католицькою церквою керує Колегія кардиналів, на чолі з Камерленгом, який є намісником Святого Престолу. Головна турбота Колегії кардиналів — поховати покійного Папу і розпочати вибори нового Римського первосвященика на конклаві.

Починаючи з 1831 року період Sede Vacante не триває більше ніж 20 днів, бо папськими правилами встановлено, що конклав повинен зібратися не пізніше 18-го дня з дня смерті Папи. В епоху Середньовіччя бували періоди Sede Vacante, які тривали місяцями, а то й роками. Найтриваліший період Sede Vacante — 1268—1271 роки. У період Sede Vacante випускаються монети та поштові марки Ватикану з гербом Sede Vacante (герб такий же, як і у кардинала — Камерленго) без профілю Папи.

Найтриваліші Sede vacante[ред. | ред. код]

Нетривалі періоди Sede vacante, з початку XIX століття[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Codex Iuris Canonici (лат.), (нім.)