RapidIO — Вікіпедія

RapidIO — це високопродуктивний інтерфейс передачі даних для з'єднання мікросхем в рамках однієї друкованої плати, а також для з'єднання між собою декількох друкованих плат. Цей інтерфейс був розроблений для застосування у вбудованих системах.

Основними конкурентами RapidIO є HyperTransport, Infiniband і PCI Express, які, однак, призначені для вирішення інших завдань.

Інтерфейс RapidIO розроблений компаніями Mercury Computer Systems і Motorola (нині Freescale Semiconductor) як розвиток шини, що застосовувалася в багатопроцесорних системах цифрової обробки сигналів компанії Mercury.

Специфікації інтерфейсу RapidIO розроблені організацією RapidIO Trade Association.

Специфікації стандарту[ред. | ред. код]

Специфікації RapidIO визначають фізичний (відповідає фізичному і канальному рівню моделі OSI), транспортний (відповідає мережному рівню моделі OSI) і логічний (відповідає транспортному рівню моделі OSI) рівні.

Є дві специфікації фізичного рівня:

Застосування[ред. | ред. код]

RapidIO призначений для оптимального міжз'єднання у разі кластеризації мережі пірінгових вбудованих процесорів, процесорів цифрових сигналів, FPGA та ASIC. RapidIO широко застосовують для:

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]