PolyITAN-1 — Вікіпедія

PolyITAN-1
	Супутник «КПІ» PolyITAN-1 перед встановленням у пусковий контейнер.
Основні параметри
COSPAR ID	2014-033AJ
NORAD ID	40042
Виготівник	НТУУ КПІ
Штучний супутник	Землі
Дата запуску	19 червня 2014 19:11:11 UTC
Ракета-носій	Дніпро
Космодром	Домбаровський
Технічні параметри
Маса	близько 1
Розміри	10х10х10 см
Платформа	CubeSat
Орбітальні дані
Нахил орбіти	97.99
Період обертання	97.03
Апоцентр	626
Перицентр	606

PolyITAN-1 — перший український наносупутник у форматі CubeSat.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

PolyITAN-1 був створений у Київському політехнічному інституті разом із українськими радіоаматорами. 19 червня 2014, о 19:11:11 (UTC), ракета-носій «Дніпро»^[1] була успішно запущена і супутник PolyITAN-1 був виведений на орбіту в першій групі супутників, що відокремилися від ракети-носія. PolyITAN-1 зможе пробути на висоті 650-710 км кілька років.

Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників — член ГО «Вікімедіа Україна» Євген Коваленко^[2]. Запуск здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проєкті QB50.

Завдання супутника[ред. | ред. код]

Підготовка висококваліфікованих фахівців для ракетно-космічної галузі на основі нової сучасної елементної бази з широким залученням провідних фахівців ракетно-космічної галузі;
Створення малогабаритної уніфікованої платформи класу наносупутник для проведення космічних досліджень, відпрацювання нових конструкторських, технологічних рішень та нової елементної бази з низькими енергетичними і високими інформаційними характеристиками, малими габаритами та малою вартістю для широкого класу корисного навантаження;
Створення на базі уніфікованої платформи університетського наносупутника як основного інструменту лабораторного практикуму з управління малими космічними апаратами, приймання та обробки супутникової інформації;
Створення наземної випробувальної інфраструктури на фактори космічного простору в НТУУ «КПІ»;
Проведення космічного експерименту з відпрацювання в умовах космічного простору доступною для широкого кола споживачів нової елементної бази, матеріалів, нових приладів та нових конструктивних і технологічних рішень;
Проведення експерименту з відпрацювання в умовах космічного простору сонячних батарей розроблених НТУУ «КПІ»;
Дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника;
Дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

Конструкція[ред. | ред. код]

Наносупутник створено у форматі CubeSat з використанням процесора Cortex-M3, STM32F105. Вага супутника — близько 1 кг, розміри 10х10х10 сантиметрів. Активна розробка космічного апарату розпочалася у 2009 році.

Конструкція забезпечує механічне з'єднання бортової апаратури та усіх елементів супутника в єдине ціле, монтаж кабельної мережі, зачековки, їх фіксацію на момент транспортування, виведення на орбіту та приведення в робочий стан на орбіті. Конструкція наносупутника складається з ферми, приладових панелей, сонячних панелей, елементів кріплення до адаптера ракетоносія, елементів кріплення та монтажу. Ферма являє собою єдину зварену конструкцію з габаритами 116х116х110 мм і складається з основної плити, верхнього обрамлення, а також силових поперечних елементів. Основна плита зроблена у вигляді квадратної фрезерованої плити розміром 140х140х6 мм. Для забезпечення необхідного теплового режиму та радіаційного захисту апаратури, розміщеної всередині корпусу, до відкритих сторін ферми кріпляться п'ять сонячних батарей. У конструкціях сонячних батарей застосовувалися кремнієві фотоперетворювачі з ККД 17,2-17,5%. Ці панелі виготовлені в НТУУ «КПІ». Сотопанельний каркас являє собою тришарову панель з полегшеним алюмінієвим стільниковим наповнювачем, двома вуглепластиковими обшивками та наклеєною діелектричною поліімідною плівкою (ППМ).

Підсистеми[ред. | ред. код]

Обробки даних
Орієнтації та стабілізації
Навігації та телеметрії
Електропостачання
Приймально-передавальна
Міжсистемної кабельної мережі
Конструкції (ферми та основної плити)

Комунікаційна система[ред. | ред. код]

Для супутника була обрана система з використанням двох радіоканалів: один працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 437,675 МГц (довжина хвилі ~ 70 см) радіоаматорського діапазону і служить для передачі сигналу маяка в телеграфі (CW), а також телеметрії на швидкості 9600 біт/c, а інший для передачі даних в широкосмуговому діапазоні на частоті 2,4 ГГц (ISM-діапазон).

	Чутливість	Потужність	Швидкість передачі
Частота 437,675 МГц	116 dBm	33 dBm	9600 біт/с
Частота 2,4 ГГц	116 dBm	30 dBm	500 кбіт/с

Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників. Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.

Система орієнтації[ред. | ред. код]

За датчиками магнітного поля, гіроскопу, відносно Сонця, а також залежно від режиму роботи наносупутника згідно з циклограмою, періодично розраховується поточна його орієнтація. Згідно з орієнтацією наносупутника розраховується й подається напруга на котушки орієнтації.

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск наносупутника PolyITAN-1 будо здійснено ракетою-носієм «Дніпро» 19 червня 2014 року, о 19:11:11 (UTC), з ШПУ № 13 майданчику № 370 пускової бази «Ясний» на території району «Домбровський» в Оренбурзькій області бойовими розрахунками РВСП на замовлення ЗАТ «Космотрас». Ракета-носій відправила на орбіту також 33 супутники, створені вченими 17 країн світу, серед яких — платформа з пусковими контейнерами QuadPack, розробленими фірмою ISIS (м. Делфт, Нідерланди), в яких містилися університетські мікросупутники. За 16 хвилин після старту всі вони успішно від'єдналися від третьої ступені та вийшли на задані орбіти.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Перший український наносупутник, створений у КПІ, вже на орбіті. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

[1] Перший український наносупутник, створений у КПІ, вже на орбіті. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]