PlayStation 3 — Вікіпедія

PlayStation 3
Original PlayStation 3 logo
Original PlayStation 3 logo

New PlayStation 3 logo
Original model
Slim model
Super Slim model
Виробник Sony, Foxconn, Asus[1]
Сімейство PlayStation
Тип Гральна консоль
Покоління Сьоме покоління ігрових систем
Дата виходу Японія 5 грудня 2006
США 11 листопада 2006
Європейський Союз 15 грудня 2006
Австралія 22 грудня 2006
КНР Тайвань Чилі 29 грудня 2006
Мексика Сінгапур 22 січня 2007
Росія 5 січня 2007
Україна 22 березня 2007[2]
Дата завершення виробництва США Австралія 29 вересня 2015 року
Європейський Союз Чилі 26 жовтня 2015 року
Японія КНР 6 березня 2016 року
Україна Мексика 18 березня 2016 року
Центральний процесор 3.2 GHz Cell Broadband Engine with 1 PPE і 8 SPEs
Графічний процесор 550 MHz Nvidia/SCEI RSX Reality Synthesizer
Носій
Засоби керування Sixaxis, DualShock 3, DualShock 4, Logitech Driving Force GT, Logitech Cordless Precision controller, standard USB controllers, GT Force, rhythm game controllers, PlayStation Move, PlayStation 3 Blu-ray Remote Control, GunCon 3, PlayStation Portable, Wonderbook, PlayStation Vita, Клавіатура і Миша
Онлайн-сервіс PlayStation Network
Продано одиниць 87 000 000[4]
Зворотна сумісність
Попередник PlayStation 2
Наступник PlayStation 4

Sony PlayStation 3 (офіційна абревіатура PS3, яп. プレイステーション 3) — гральна консоль сьомого покоління, третя в сімействі ігрових систем «PlayStation». Розроблена компанією Sony Computer Entertainment. Консоль є багатофункціональною: за її допомогою можна не тільки грати в ігри, а й слухати музику, дивитися фільми (на носіях Blu-ray Disc та DVD) і виходити в Інтернет.

Історія[ред. | ред. код]

Після виходу популярних ігрових приставок Sony PlayStation (1994) та Sony PlayStation 2 (2000) створення нової моделі було лише питанням часу. Перші чутки про консоль наступного покоління з'явилися у 2004 році, хоча конкретних свідчень Sony не давала до весни 2005 року.

Уперше PS3 була офіційно представлена 16 травня 2005 року на конференції Sony на виставці Electronic Entertainment Expo. На виставці знаходився тільки макет; попередню робочу версію приставки компанія представила на Tokyo Game Show (TGS) 2005. У травні 2006 року на конференції Sony, що пройшла у рамках E3 2006, була озвучена інформація про ціну приставки, початок продажу, а також було представлено новий ігровий контролер Sixaxis. Уперше PS3 була доступна для тестування на TGS 2006, де відвідувачі могли оцінити декілька ігор на новій приставці.

Після запуску консолі 11 листопада виявилося, що деякі ігри для PS і PS2 некоректно працюють на новій приставці. Наприклад, спостерігалися проблеми зі звуком та зображенням у іграх Final Fantasy та Gran Turismo. Sony оголосила, що помилки будуть виправлені з виходом оновлення програмного забезпечення PS3. Після виходу оновлення прошивки до версії 1.50 дані проблеми на японській та американській версіях приставки зникли.

Характеристики[ред. | ред. код]

PlayStation 3, задня панель з портами підключень

Дизайн[ред. | ред. код]

Консоль має вигляд опуклої коробки, яка може бути поставлена як горизонтально, так і вертикально. Розміри приставки складають 32,5 x 9.8 x 27.4 см, а вага — 7 кг.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Процесором PS3 є багатоядерний Cell Broadband Engine, сумісно розроблений компаніями IBM, Sony та Toshiba Corporation. Cell складається з одного процесорного елемента на основі POWER-архітектури (PPE — POWER Processor Element) та восьми синергічних процесорних елементів (SPE — Synergistic Processor Element). У приставці використовується графічний процесор RSX або «Синтезатор реальності», створений компаніями NVidia та SCEI. Відеочіп працює на частоті 550 МГц та має 256 МБ пам'яті, що дозволяє виводити на екран два якісних HDTV-потоки одночасно. Графічний процесор є гібридом на основі чипсетів G70 та G80. PS3 має два види оперативної пам'яті, обсяг кожного складає 256 МБ: високошвидкісну (3,2 ГГц) Rambus XDR DRAM і пам'ять третього покоління GDDR3, що працює на частоті 700 МГц.

Спереду знаходяться чотири USB-порти для підключення геймпадів і інших аксесуарів та дисковід. На тильній стороні розміщені порти Ethernet, HDMI, оптичний цифровий аудіо вихід (SPDIF) і вихід для аналогового аудіо й відео. Основним оптичним носієм для ігор PlayStation 3 є Blu-Ray, хоча привід приставки також дозволяє програвати як DVD так і CD. Жорсткий диск консолі має стандарт 2.5-дюйма SATA і може замінюватися на більшого обсягу.

Мережні та бездротові технології забезпечуються стандартами Wi-Fi (IEEE 802.11b/g), Gigabit Ethernet і Bluetooth 2.0. На корпусі приставки знаходяться два порти USB 2.0 для підключення зовнішніх пристроїв.

Контролер[ред. | ред. код]

PlayStation 3 SIXAXIS

Контролер Sixaxis — це бездротовий контролер, що працює завдяки зв'язку Bluetooth. Відповідно до заяви Sony, заряд акумулятора достатньо на 24 години використання, а для підзарядки від приставки використовується USB-кабель. Процес розпізнавання додатково підключених бездротових контролерів легко видний на 4-х світлодіодних індикаторах. Одночасно до PlayStation 3 можна підключити до семи контролерів.

Головною особливістю Sixaxis є можливість контролера визначати своє положення у просторі, а також уловлювати рухи та обертання у трьох площинах, що дозволяє використовувати в іграх нові прийоми, які не потребують натискання кнопок. Sixaxis не підтримує функцію вібрації, що також робить джойстик значно легшим. Відповідно до заяви компанії, вібрація була видалена з контролера виключно для зниження ціни пристрою, хоча раніше вважалося, що функції вібрації заважали датчикам руху.

У Sixaxis замість перемикача «Analog» та його індикатора на передній частині контролера з'явилася кнопка з логотипом PlayStation, аналогічна до функції «Guide» на контролері Xbox 360. Висота деяких кнопок була збільшена для більшого комфорту. Важелі «L2» і «R2» у задній частині стали майже аналоговими, тепер їх ступінь натискання можна регулювати подібно до педалей в автомобілі. У аналогових джойстиків був збільшений максимальний кут нахилу, а також підвищена чутливість ігрової системи.

На виставці TGS'07 SCEI офіційно анонсувала DualShock 3, що відрізняється від оригінального контролера наявністю вібрації. Ґеймпад надійшов у продаж у тому ж році.

Інтерфейс та операційна система[ред. | ред. код]

Основна система[ред. | ред. код]

На приставці встановлена повноцінна операційна система, до якої через онлайн-сервіс можна завантажувати патчі та оновлення. До системи включений повноцінний веббраузер.

Графічний інтерфейс PS3 під назвою XrossMediaBar (XMB) був розроблений на основі інтерфейсу портативної приставки PSP і є центром керування можливостями консолі. Програма дозволяє переглядати фотографії, програвати музику і фільми з жорсткого диску та Blu-Ray, а також запускати ігри (як з дисків, так і придбані у PSN).

Альтернативні системи[ред. | ред. код]

На приставку можна було встановити операційну систему з сімейства GNU/Linux, наприклад таку як: YDL Linux (Yellow Dog Linux, Terra Soft Solutions, Yellow Dog Linux for Sony PlayStation 3), Ubuntu, Fedora 7.

Проте у квітні 2010 року починаючи з версії прошивки 3.21 компанія Sony прибрала можливість встановлення і використання на приставці альтернативних операційних систем, таких як Linux-дистрибутив Yellow Dog або спеціальна збірка Ubuntu для процесорів Cell. Через тиждень ентузіасти знайшли спосіб обійти введені обмеження і підготували модифікований варіант нової версії прошивки. Sony відреагувала зміною угоди користувача в прошивці 3.30, давши собі право повного контролю за програмним забезпеченням PlayStation 3[5].

Онлайн-сервіс[ред. | ред. код]

В консолі активно використовуються її онлайн-можливості. Sony запустила Інтернет-сервіс, PlayStation Network. Сервіс дозволяє завантажувати на жорсткий диск різний контент (відео, музику, демо-версії та повні версії ігор, оновлення), грати та спілкуватися з іншими користувачами PlayStation 3. Відмінною рисою мережі PSN є її безкоштовність. Оплати потребують лише завантажувані ігри та різні доповнення. Усі операції відбуваються через спеціальний магазин — PlayStation Store. До профілю користувача PS3 прив'язується «гаманець», за допомогою якого і оплачуються купівлі, завдяки чому нема необхідності щоразу вводити дані про кредитну картку.

Моделі[ред. | ред. код]

Спочатку Sony випустила дві конфігурації PlayStation 3. «Premium» або «60Gb»-версія включала внутрішній жорсткий диск на 60 гігабайт. Ця версія приставки також була укомплектована інтерфейсом Wi-Fi, виходом HDMI і кард-рідером. «Core», або «20Gb»-версія з вінчестером на 20 Гб не включала Wi-Fi і кард-рідер, але підтримувала можливість замінити жорсткий диск і додати бракуючі пристрої за допомогою адаптерів. Спершу компанія не думала обладнати молодшу версію приставки роз'ємом HDMI, але 22 вересня 2006 року Sony змінила своє рішення, і, крім того, знизила ціну на «Core»-версію в Японії до $429. Також у комплект обох версій не входив HDMI-кабель, необхідний для повноцінного HD-виводу.

Також до складу приставки входили:

  • Один контролер
  • USB-кабель
  • Стереофонічний кабель AV (Stereo AV, Component, D-terminal, multi-terminal)
  • Кабель для LAN
  • Мережевий шнур

Пізніше Sony випускала нові моделі PS3, з більшою місткістю жорсткого диску. Також відбувся повний редизайн і вийшла нова модель PlayStation 3 Slim. Вона має багато переваг, зокрема, менші розміри та вагу.

Ігри[ред. | ред. код]

Станом на 2020 рік для PS3 видано понад 2000 ігор, з них 29 стали бестселерами, яких було продано накладом понад 5 млн копій[6]:

Суперкомп'ютери на базі PS3[ред. | ред. код]

Оскільки ігрова консоль Sony PS3 побудована на процесорі Cell та має можливість запуску операційних систем сімейства GNU/Linux, стало можливо використовувати приставку не за призначенням, а наявність порту GigabitEhernet дозволило об'єднувати декілька пристроїв у кластери, та будувати суперкомп'ютери.

У вільному доступі є документ A Rough Guide to Scientific Computing On the PlayStation 3, який детально описує побудову суперкомп'ютера на базі PS3, написаний в Innovative Computing Laboratory, University of Tennessee Knoxville

Кластер із 200 приставок Sony PS3 використовувався для демонстрації вразливості сертифікатів, підписаних за допомогою алгоритму md5 на конференції Chaos Communication Congress наприкінці 2008 року[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shilov, Anton (18 липня 2006). Asustek Computer Ships PlayStation 3 Consoles. X-bit labs. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 5 травня 2007.
  2. PS3 официально в Украине. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 2 березня 2010.
  3. PS3 SACD FAQ. ps3sacd.com. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 11 жовтня 2015.
  4. https://web.archive.org/web/20181014204054/http://www.nextpowerup.com/news/19896/there-have-been-370-million-playstations-sold-since-1994/
  5. OpenNews: В Финляндии определен размер компенсации за удаление функции загрузки сторонних ОС в PlayStation 3. www.opennet.ru. Архів оригіналу за 27 квітня 2011. Процитовано 3 квітня 2017.
  6. PlayStation 3 - VGChartz. www.vgchartz.com. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 13 травня 2020.
  7. MD5 considered harmful today. www.win.tue.nl. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]